XXVII Всеукраїнська молодіжна науково-творча онлайн-конференція 28-ого та 29-ого квітня 2023 року зібрала молодих музикознавців та виконавців з різних частин нашої України об’єднала усіх, хто звертається до мистецької та музикознавчої спільноти задля науково-творчого пошуку та спільної дискусії на представлені теми. І, звісно, ця довгоочікувана зустріч відбулася на базі Одеської національної академії імені Антоніни Василівни Нежданової.
XXVII Всеукраїнська молодіжна науково-творча онлайн-конференція «Дні науки» завжди є важливою подією для молодих музикознавців з усієї країни, адже вона надає можливості учасникам продемонструвати свої дослідження та ідеї, обмінятися досвідом і поспілкуватися з колегами, фахівцями в галузі музичної творчості й науки про музику. Актуальність цієї конференції полягає також в тому, що музика, як важлива складова культури кожної нації, і вивчення різноманітного світового мистецького досвіду з наукових позицій здатні сприяти поліпшенню міжнаціонального розуміння, створенню спільного музикознавчо-естетичного контенту. Крім того, Молодіжна конференція є гарним середовищем для формування практичних музикологічних навичок, розширенню комунікативного кола та засобів підтримки молодих вчених у цій сфері.
Обмін досвідом, який відбувався на конференції, був дуже важливим для учасників, оскільки вони мали можливість познайомитися з різноманітними дослідженнями та ідеями в галузі музики. Це завжди надихає на нові дослідження та розробки в цій сфері. Крім того, спілкування з музикантами та музикознавцями з різних куточків країни є цінним джерелом інформації та стимулом для подальшого розвитку учасників конференції. Цікаві теми презентованих досліджень були пов’язані з історією, теорією музики, практикою виконавства, композицією та аранжуванням музики, а також з використанням новітніх технологій у музичній галузі.
Сучасний світ диктує свої умови для мистецької діяльності. Творча особистість у реаліях сьогодення має відшукати свій шлях для розвитку та реалізації власних ідей. У музиці це відбивається у використанні нових технологій та інструментів, які дають можливість створювати нові звучання та нові оригінальні художні концепції. Однак для митця важливо не забувати про традиції та культурні цінності.
Музична історія та традиції є важливими для розвитку та збереження культури, а обмін досвідом з іншими музикантами та композиторами є важливим елементом для перспективного розуміння напрямів розвитку. Сьогодні музична індустрія змінюється дуже швидко, і тому діячі мають адаптуватися до цих змін, але в той же час зберігати свою індивідуальність та автентичність. Представники арт-індустрії, які проживають у реаліях війни, мають найскладніші умови для діяльності. Тому креативна свідомість – особистісна креативність може стати джерелом надії та віри у майбутнє, а також допомогти зберегти культурні цінності та ідентичність в умовах війни.
Окрім цього, музична творчість в наш час стає все більш соціально ангажованою та політично визначеною – музиканти та композитори активно висловлюють свої погляди на суспільні проблеми. На нашу думку, ці тенденції є дуже важливими, адже вони дозволяють музикантам та композиторам збільшувати свій потенціал, знаходити нові ідеї та впливати на світ через музику, через діалог, як взаємодію між різними культурами та їх представниками, з метою спільної діяльності, порозуміння та вдосконалення.
В контексті сучасного українського мистецтва, культурний діалог є важливою формою буття та розвитку творчого середовища, що може мати різні форми, в тому числі мистецьку співпрацю між мистецтвознавцями та художниками, обмін досвідом між музикантами та композиторами тощо. Ці форми діалогу сприяють розвитку мистецького середовища, розширенню музично творчої галузі та створенню нових проєктів. Культурний діалог може стати важливим елементом для збереження власної мистецької спадщини та розуміння історичної та культурної ідентичності – Україна має багатий власний досвід, який може бути використаний для створення нових творів мистецтва та сприяти розвитку різноманітних способів соціокультурної комунікації, навіть туризму. Крім того, культурний діалог може допомогти зменшити культурні та етнічні напруження, що іноді виникають у суспільстві. Співпраця між культурами повинна сприяти пізнанню та розумінню різноманітності, і це допоможе збільшити обізнаність та толерантність в суспільстві.
Тому головними тематичними напрямками, що розглядалися на конференції, були наступні:
- актуальні тенденції композиторської та музично-виконавської творчості;
- творча особистість у реаліях сьогодення;
- культурний діалог як форма буття сучасного українського мистецтва.
Програма конференції була добре структурованою та багатоаспектною. Учасники мали змогу висловити свої думки, задавати питання та взаємодіяти з авторами доповідей. Особлива увага була приділена актуальним предметно-методичним та аналітичним питанням сучасного музикознавства.
За традицією, конференція розпочалась вітальним словом ректора Одеської національної академії імені А. В. Нежданової, народного артиста України, кандидата мистецтвознавства, професора Олександра Леонідовича Олійника та проректора з наукової роботи, доктора мистецтвознавства, професора Самойленко Олександри Іванівни.
На денному засіданні конференції у перший день було представлено 14 доповідей різної тематики. Кожна тема була переконливо розкрита та заслуговувала на окреме обговорення.
Виступ Юрія Сарапульцева з темою «Баянні твори українських композиторів у виявленні духовно-сакральних аспектів інструментальної музики на прикладі сонати № 1 В. Рунчака ”Passione”» був захоплюючим і досить глибоким дослідженням музично-текстологічних аспектів у їх зв’язку з духовними та сакральними елементами.
Також цікавими були доповіді, присвячені українському композитору Миколі Лисенку: це доповідь Воробйова Сергія з темою «Режисерське вирішення масових сцен в оперному проєкті «Майська ніч» за твором Миколи Лисенка»; Бондара Олександра з темою «Концепт сценічного втілення твору Миколи Лисенка «Сапфо»«; Андрєєва Валентина з темою «Сценічні втілення опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба» у видозмінах жанру історичної драми».
У цілому, Молодіжна конференція надала молодим музикознавцям можливість показати свої досягнення, знайти зацікавленість серед колег та отримати цінний зворотний відгук, корисний у подальшій професійній роботі. Ця конференція сприяла поширенню знань, стимулюванню дискусій та навіть можливому виникненню нових наукових співпраць.
Отже, Всеукраїнська молодіжна науково-творча конференція є чудовою можливістю для молодих дослідників і практиків музики обмінюватись досвідом, досліджувати актуальні питання та висловлювати новаторські ідеї. Організована на онлайн-платформі Zoom, конференція відкрила безліч можливостей для зустрічей, дискусій та плідного обміну знаннями. Одна з переваг проведення конференції в онлайн-форматі полягає у тому, що вона зібрала учасників з усіх куточків України. Усі доповідачі детально опрацювали обрані теми та гідно виступили серед дружнього кола наших студентів та викладачів; деякі теми вдалося цілковито розкрити, а деякі доповіді поставили дуже слушні питання із натяком на їх подальше опрацювання.
Найбільш інноваційною та перспективною частиною конференції молодих дослідників став ворк-шоп на тему «Актуальні питання музичної освіти за кордоном», під час якого слухачі мали змогу познайомитися з деякими особливостями сучасної європейської зарубіжної освіти, як структурними так і змістовими, зокрема з тими практичними проблемами, що виникають у випускників, які вступають до закордонних вишів.
Спікерами були студенти та випускники ОНМА імені А.В. Нежданової і не тільки, які сьогодні продовжують свою освіту за закордоном: Атаманенко Дар’я Hochschule für Musik Saar (Saarbrücken, Deutschland), Погожа Поліна Gotlands Tonsättarskola (Visby, Sverige), Редько Софія. Conservatoire à rayonnement régional de Versailles (CRR de Versailles), L’université de Versailles – Saint-Quentin-en-Yvelines (UVSQ), Licence 3 MIP (Musicologie, Interprétation et Patrimoine) (Versalles, France), Лисенко Влада. Universität für Musik und darstellende Kunst Wien (Wien, Republik Österreich), Берман Ольга. DePaul University (Chicago, USA), Муренко Анфиса Conservatorio di Musica «F. A. Bonporti» di Trento e Riva del Garda (Trento, Italia), Якубець В’ячеслав Conservatorio di Musica «F. A. Bonporti» di Trento e Riva del Garda (Trento, Italia), Іванов Серафім Hochschule für Musik und Theater (Hamburg, Deutschland), Соколова Тетяна HMDK Staatliche Hochschule für Musik und Darstellende Kunst Stuttgart (Stuttgart, Deutschland), Шутов Артур Vytauto Didžiojo Universitetas Muzikos academija. (Kaunas. Lietuva).
Доповідачі достатньо деталізовано розкривали зміст освітніх програм різних європейських країн – Німеччини, Литви, Італії, Сполучених штатів Америки, Швеції, Франції, Австрії – в яких вони навчаються. Засадничою рисою виявилось дотримування кредитної болонської системи оцінювання, що розподіляє дисципліни на обовʼязкові (спільні для всіх) та за вибором студентів. Предмети за вибором студентів сприймаються як так званий «клуб за інтересами», коли викладач пропонує актуальну для себе тему і запроваджує на початку семестру власний курс; студенти, котрі поділяють запропоновані тематичні уподобання, можуть записатися у групи. Як зазначила Дар’я Атаманенко, єдиною складністю в цьому процесі є вчасно встигнути записатися на курс, оскільки місць в групах може не вистачити.
Перевагою та одночасно недоліком вважає Атаманенко способи формування індивідуальної навчальної програми, адже студент повинен робити це самостійно, без будь-якої інституціональної допомоги.
Потрібно зазначити, що необхідну кількість кредитів студенти можуть отримати не лише при прослуховуванні курсу дисциплін, але й відвідуючи концерти педагогів або їх студентів, а також за участь в творчих проєктах. Більшість теоретичних предметів залишається на рівні освітнього ступеня бакалавра, в магістратурі ж переважають практичні дисципліни.
Як виходить з розповіді доповідачів, поняття «іспит» не існує, але є дедлайн, як термін, до якого студент повинен виконати завдання, і це бажано робити вчасно для досягнення деяких привілеїв (н-д в Італії поселення в гуртожиток на наступний навчальний рік), зазначила доповідачка А. Муренко. Курс предметів можна прослуховувати декілька разів, якщо студент не впевнений в своїй компетентності або ж має дефіцит у кредитах. Лекційні матеріали можна отримати не тільки відвідуючи заняття; вони знаходяться у вільному доступі в особистому акаунті студента в спеціальному додатку. Але існують такі курси, що передбачають обов’язкову присутність на всіх лекціях.
Всі здобувачі (Атаманенко Дар’я, Погожа Поліна, Лисенко Влада, Редько Софія, Муренко Анфиса) розповідали про спеціальні додатки, у яких практично міститься вся інформація – оголошення, конспекти та багато чого іншого цікавого, що значно полегшує життя студента; це такий собі аналог органайзеру. Особливо цікавою є система бронювання аудиторій для занять, що передбачає бронювання студентами класів з інструментами для самостійних занять регламентом на дві години, і це є дуже зручним, при тайм-менеджменті, на перспективу.
Варто відзначити саму систему занять та вибору викладачів, оскільки вона є нетиповою для української практики. Кожен студент має змогу обирати викладачів, які читають той чи інший предмет, а також попросити позайматися спеціальними предметами іншого педагога зі спеціальності (не свого), що є дуже корисною практикою та дозволяє студентам набиратися різноманітного професійного досвіду.
Викладачі дуже делікатні при спілкуванні зі студентами та надають повну свободу дій, спрямовуючи творчий потенціал студентів надзвичайно обережно. Зі слів однієї з доповідачок, іноді навіть студентам не вистачає конструктивної критики. Відбір викладачів в консерваторії проходить шляхом конкурсу, причому усі викладачі є концертуючими виконавцями та оркестрантами, що є дуже корисним для освітнього процесу, адже здобувачі мають змогу фактично з перших уст дізнатися про всі деталі майбутньої професії. Також до навчальних закладів на регулярній основі запрошують різних педагогів, які дають майстер класи.
У деяких навчальних закладів є навіть власні реабілітаційні центри для музикантів, які зазнали травм під час занять, і це видається дуже зручною та доречною практикою.
Недоліком багатьох закордонних вузів є вузька профільність спеціалістів після отримання диплому: виконавець не може ставати викладачем, оскільки для цього необхідно мати окрему кваліфікацію, закінчувати спеціально додаткові курси; або ж соліст-виконавець не може бути концертмейстером.
Серед «когнітивних бар’єрів», які повинен долати студент, який хоче вступати до закладу за кордоном, є вимога знати мову країни, де знаходиться заклад, хоча б на базовому рівні, або ж принаймні «універсальну» англійську – щоб мати змогу спілкуватися з педагогами та бути спроможним на фідбеки. Звичайно для вступу на бакалаврат рівень володіння мовою має бути вищим, оскільки кількість предметів є більшою, аніж у магістратурі, і студент має виконувати більшу кількість теоретичних та практичних завдань.
Для студентів, що не володіють потрібною для навчання мовою, заклад надає мовні курси, проте, як багато хто з доповідачів зазначив, вони не безкоштовні.
Ситуація з орендою житла є досить різною, в залежності від країни, в якій навчається студент: найдорожчим є житло в Німеччині (Соколова Тетяна), найдешевшим – в Литві (Шутов Артур), тому студенту для забезпечення власних потреб необхідно буде знайти роботу.
У цілому, усі зарубіжні європейські заклади орієнтовані на потреби студентів та надають змоги студентам не обмежувати свободу дій при опануванні мистецькими професіями та розвитку здатності створювати прекрасне; на нашу думку, це є важливою складовою успішної самореалізації в майбутній творчій діяльності.
Вечірнє засідання 29-ого квітня ані трохи не поступилося своїм науково-дослідницьким потенціалом ранковому. Серед тематичного різноманіття панували аналітичні характеристики жанрового, стилістичного та технічного аспектів творчості різних композиторів як сьогодення так і ХХ століття.
Цього року активну участь брали як дуже молоді дослідники-студенти коледжів, так і старші аспіранти, яким знаходяться лише в декількох кроках від захисту. Насамперед ми прослухали доповіді Колодинського Антону та Дмитрук Вікторії, студентів третього курсу спеціальності «Теорія музики» та «Оркестрові духові та ударні інструменти» Хмельницького фахового музичного коледжу імені В. Заремби, Гріщенко Анни, студентки четвертого курсу спеціальності «Теорія музики» Одеського фахового коледжу мистецтв імені К.Ф.Данькевича», а також Кузнецової Дар’ї, студентки 1 курсу спеціалізації «Теорія музики» Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Карабиця.
Незважаючи на свій молодий вік та на те, що у своєму дослідницькому пошуку вони ще не мають великого досвіду, ними були зроблені гідні доповіді, що викликали багато запитань. Так, Колодинський Антон обрав своєю темою «Втілення світської тематики в жанрі партесного концерту 17 – початку 18 ст. в Україні (на прикладі концерту «Сначала днесь по утру рано»)». Дмитрук Вікторія розповіла про «Fuzzy Bird Sonata» Такаші Йошімацу як приклад японської саксофонної музики XX ст.», а Кузнецова Дар’я присвятила свою доповідь Обробкам народних пісень Євгена Петриченка як інтеграції календарно-обрядового фольклору із засобами оркестрової музики (на прикладі пісень з проєкту «Коляда-триб’ют»), та нагадала яким яскравим та світлим було Бахмутське культурне життя до початку повномасштабної війни в Україні.
Перша у цій частині конференції доповідь, яку гідно представила студентка четвертого курсу кафедри історії музики та музичної етнографії ОНМА ім А.В. Нежданової Болдирєва Дарія, звернула увагу на концепцію симфонічного жанру у творчості американського композитора Семюеля Барбера. Як приклад, були розглянуті дві симфонії композитора. Щодо самої доповіді. Хотілося б зазначити, що у тексті зустрічається значна кількість цитувань авторських висловлень, і це вказує нам на доволі глибоке опрацювання документальних джерел, пов’язаних із особистістю композитора. До того ж аналітична робота відносно музичного матеріалу теж викликає повагу до доповідача. Але щодо структурованості тексту виникли деякі питання. Зокрема ліричний відступ із порівнянням симфоній Барбера з симфоніями Сібеліуса декілька відволікли від загальної характеристики симфонічної творчості самого Семюеля Барбера. Та все ж це ніяк не зіпсувало загального враження від доповіді.
З тексту доповіді нам стає відомим те, що перша симфонія Барбера написана в одночастинній формі, та сам автор називав її «синтезом класичної чотиричастинної форми», що здалося дуже цікавою творчою знахідкою, яка притаманна композиторам першої половини ХХ століття.
Особливо актуальною у наш складний час постала доповідь аспірантки кафедри оперної підготовки та музичної режисури НМАУ імені П. І. Чайковського Тетяни Воронової. Вона розкрила проблему оперної постановки та прецеденти комунікації між режисером та публікою під час війни та важких обставин економічної кризи, на прикладі опери Джакомо Пуччіні «Тоска». Проблема роботи оперних театрів України під час пандемії коронавірусу та повномасштабного вторгнення Росії постала особливо гостро, тому порушення цього питання було як ніколи доречним.
Як зазначила Тетяна, різноманітні обставини періоду пандемії та війни чи то економічні проблеми, скорочення фінансування театрів, втрата деякими артистами та працівниками цих театрів роботи; повітряні тривоги, глобальні відключення світла та опалення, тощо – усе це, спричинило відчутні труднощі для продовження діяльності оперних та музичних театрів України. Власно сама ця тема, як і форма розкриття питань та подача матеріалу видалися дуже доречними, за що хочеться особисто подякувати доповідачці. Ми щиро віримо, що війна вже зовсім скоро закінчиться, але зараз ми повинні розмірковувати над тим, як продовжувати музичну діяльність, зокрема оперну, у контексті наших сьогоденних обставин та труднощів.
Відзначимо ще декілька робіт. Як представник дослідження творчості окремих постатей композиторів пролунала доповідь Максимової Дар’ї, студентки 3-ого курсу фортепіанного факультету Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського. Разом із її науковим керівником, кандидатом мистецтвознавства, в.о. професора Олена Василівна Сакало вдалося розкрити тему творчості Мануеля де Фальї і Хоакіна Туріни на перехресті «No pasaran!» та «Hemos pasado». В якості ж дослідника загальних музикознавчих проблем та питань виступила, поміж інших, Янчук Анна, магістрантка кафедри оперної підготовки та музичної режисури вокального та диригентського факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, яка разом із своїм науковим керівником, кандидатом мистецтвознавства, професором, заслуженим діячем мистецтв України Оленою Василівною Касьяновою представила тему «Постать режисера-інтерпретатора оперного твору в сучасному музичному театрі».
Доповідачі та слухачі конференції звертались навіть до таких актуальних сьогодні проблем, як взаємодія музичного мистецтва та нових технологій. До подібної проблематики звернувся Литвинов Антон, творчий аспірант кафедри оперної підготовки та музичної режисури вокального та диригентського факультету Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (науковий консультант – кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України Олена Василівна Касьянова). Разом вони представили таку досить цікаву та дуже актуальну тему як «Віртуальна реальність та опера. Аналіз застосування технології». Психологічний аспект розвитку музичного мистецтва та особистості розкрила Даценко Марія, аспірантка Київського університету імені Бориса Грінченка.
Підводячи висновки вечірнього засідання п’ятниці 29-ого квітня хочемо ще раз наголосити на тому, що учасники конференції, як завжди, продемонстрували високий рівень музикознавчої підготовки та здатність до вагомого внеску у розвиток українського музикознавства. Кожного року такі зустрічі змушують радіти кожного, хто обрав у своєму житті шлях дослідницьких пошуків; вони щоразу дарують відчуття причетності до спільної науково-творчої діяльності студентів та викладачів провідних українських музичних академій та мистецьких університетів.
На завершення огляду Всеукраїнської молодіжної науково-творчої конференції, звернемось до суджень й міркувань голови СНТТ ОНМА імені А. В. Нежданової, доцента, кандидата мистецтвознавства, члена Національної спілки композиторів України К. І. Майденберг-Тодорової, яка є одним з ініціаторів та організаторів цього заходу, здійснює керівництво СНТТ та розроблює нові програми його діяльності зараз, у скрутні для нашої країни часи. Саме завдяки її підтримці СНТТ ОНМА успішно продовжує проводити Молодіжні конференції двічі на рік, підтримуючи їх значення як системного освітньо-наукового явища у межах усієї України.
Про історію створення конференції Кіра Ісаківна розповідає наступне: «Конференція існувала в академії у внутрішньо вузівському форматі до 2011 року. Поступово, коли я стала займатись її організацією, ми стали запрошувати студентів з інших міст. Це буди окремі люди, яких ми зустрічали, розважали та допомагали у пошуку ночівлі. Пізніше, із розвитком комунікацій, ми вийшли на досить широкий всеукраїнський рівень, приймали до 40 учасників з усіх регіонів. Академія розміщувала учасників безкоштовно. Також ми перші, хто почали робити онлайн-трансляції та організовували мішаний офлайн та онлайн формат проведення заходів. З початком пандемії ми и повністю перейшли до онлайн-формату, що ще більше розширило наші комунікативні можливості. Як результат – новий формат воркшопу, що об’єднав студентів з усіх куточків світу – це Італія, Франція, Німеччина, Чехія, Литва, Швеція, Австрія та США»
Отже, на XXVII Молодіжній конференції був представлений новий формат науково-творчого й освітнього спілкування, що отримав назву воркшопу, в якому взяли участь студенти та аспіранти, які через війну опинилися за кордоном у різних європейських вишах та які погодилися поділитись своїм досвідом навчання.
«Ідея розширити формат конференції або створити новий проєкт від СНТТ виникла давно, – повідомляє К. І. Майденберг-Тодорова, – проте, було не дуже зрозумілим, як саме це має бути, адже проєкт мав нести корисну для студентів інформацію, яку вони не могли б отримати з інших джерел. Також проєкт мав би бути підлаштованим під сучасні умови нашого життя, тобто проходити онлайн. З рештою, саме життя підказало нам напрямок, у якому ми стали рухатись. З початком повномасштабної війни багато студентів опинились за кордоном на навчанні у різних куточках світу. Вони охоче ділились інформацію, яка до цього часу із зрозумілих причин не була загальновідомою. Окрім того, це був досвід особистісний, який поєднався із індивідуальними життєвими обставинами кожного. Тож, виникла ідея створити простір для обміну дуже важливим досвідом перебування у іноземних вишах. Це й стало базовою ідеєю воркшопу».
Щодо кола залучених спікерів з-за кордону, то тут Кіра Ісаківна розповідає так: «Спочатку ми планували запросити тільки тих, хто перебуває у статусі тимчасового студента, але потім розширили ці межі, запросили поділитися досвідом постійних студентів та магістрантів, а також тих, хто складав вступні іспити та не потрапили на навчання. Тобто нас цікавив будь який досвід навчання (як позитивний, так і негативний), який мав би надати багаторівневу картину закордонного навчання».
Що ж стосується зворотного зв’язку, то спікери, які представляли різні країни на воркшопі, проявляли велику зацікавленість. «Це було дуже плідне спілкування, що привернуло увагу не тільки студентів, але й викладачів. Треба зазначити, що самі спікери, які презентували різні країни, також були зацікавлені у презентованій інформації. Тобто у нас дійсно вийшло створити відкритий навчально-досвідний простір для всіх учасників – і спікерів і слухачів, у якому кожен отримав цікаву йому інформацію», каже Кіра Ісаківна.
Підводячи підсумки, вона наголошує: «Конференція пройшла успішно, на високому професійному та емоційному рівні. Зважаючи на наші обставини, останні декілька конференцій проходять в особливій психологічній атмосфері. Якщо попередня конференція проходила у «сутінках» та головною проблемою була можливість підключення й наявність зв’язку та електроенергії, то ця конференція показала наскільки активним життям живуть сьогодні студенти та аспіранти, тому що всі бажали виступити, не зважаючи на роботу, виконавські виступи, концерти та інше. Майже кожен другий доповідач просив перенести свій виступ, проте мав велике бажання презентувати власну концепцію. На мою думку, це дуже добре, бо демонструє бажання висловитись й поділитись особистим досвідом, бути почутим й зрозумілим, а не просто формально взяти участь у заході».
Отже, до нових зустрічей, друзі!
Тимощук Анастасія Ігорівна (кафедра теорії музики та композиції)
Дельнецька Сабіна Андріївна, Пінчук Дмитро Віталійович (кафедра історії музики та музичної етнографії.
Студенти 3 курсу ОНМА ім. А.В. Нежданової, члени СНТТ.
