Наші ювіляри: Віктор Власов
Сьогодні Віктор Власов – це музичний «бренд», «візитівка» Одеської музичної академії та вітчизняного мистецтва у цілому, хоча сам композитор і блискучий виконавець-баяніст завжди поводить себе природньо скромно; для нього завжди головною є Музика, яка народжується під його пальцями на улюбленому баяні, але призначена, у всіх своїх численних жанрах і формах, для різноманітних сольних інструментів, інструментальних ансамблів та оркестрів; для оперної сцени («Снігова королева» – за Г.Х. Андерсеном, «Білі троянди» – за С. Цвейгом), «Гранатовий браслет» – за О.Купріним), для виконання академічними музикантами, з новітніми прийомами сучасної композиції або за кращими класичними традиціями, для розмаїтого шару кіномистецтва, з його найточнішими екранними секундами, для різних джазових стилів та ансамблів. Власов у будь-яку хвилину здатний «схопити» баян та зімпровізувати на Ваших очах – Ваш власний музичний портрет або відтворити будь-яку подію, настрій, сюжет, справжнє глибоке почуття, містичну фантазію – що завгодно. Він можє годинами солювати на інструменті або імпровізаційно приєднатися до Вашого виконання у будь-якому стилі, темпоритмі, характері, тональності. І це буде «класно» – професійно, завзято, щиро, віртуозно (у всіх відношеннях)!
Втім, такі ж якості високого професіоналізму та «непідробності» характеризують усі сфери життя і творчості Віктора Петровича – науково-теоретичні та методичні праці, блискучо-віртуозна гра на інструменті, викладацька майстерність, професійне або просто людське спілкування, з незмінним іскрометним одеським гумором або найсерйознішим та найобізнанішим обговоренням будь-яких професійних, філософських і життєвих питань, з неповторним вмінням підняти настрій через вдалий каламбур, складений «на ходу» вірш або цитування своїх улюблених «12 стільців» Ільфа та Петрова, наразі, через несподівано явлену у руках смачну цукерку або витончений комплімент. Він ніколи не сумує і при цьому ліричний, в його очах горить неповторне одеське сонце. Він завжди емоційно та чесно висловлює свої почуття – і в музиці, і в житті (адже це пов’язане). Він по-одеськи артистично, бурхливо та аргументовано доведе Вам свою точку зору. І якщо сьогодні Ви не згодні, через певний час згадаєте і зрозумієте – він мав рацію. А ще – він енергійний, привабливий, чудово виглядає, в курсі останніх новин (насамперед, музичних) із власним, емоційно безпосереднім до них ставленням, навіть із юнацьким максималізмом. Він сучасний завжди і, головне, сповнений творчих ідей і вже готовий вирішувати їх у своїй звичайній, дуже живій манері.
Колектив кафедри народних інструментів (викладачі, студенти, колишні студенти) пишається тим, що може знаходитись поруч з таким видатним музикантом і завжди, у будь якій ситуації, цікавою людиною. Тому наша «маленька родина» відзначила цю знакову ювілейну дату вже традиційним для «граючих тренерів» кафедри концертом її викладачів усіх поколінь, в якому б звучала улюблена музика Віктора Петровича. В їх репертуарі (як і у народників усього світу) почесне місце займають (займали і будуть займати) різноманітні твори Віктора Власова. Більш того, народному артисту України Володимиру Мурзі, заслуженій артистці країни Валентині Кириченко (концертмейстер лауреат міжнародних конкурсів Юлія Олексій), а також тріо бандуристок «Мальви» у складі заслуженого діяча мистецтв України Ніни Морозевич, заслуженої артистки України Галини Сукенник, лауреата міжнародних конкурсів Тетяни Васильців належить честь – і це не високі слова, це взаємне професійне порозуміння, повага та спільне творче натхнення – усіх прем’єрних презентацій музики В. Власова, створеної для їх інструментів. Користуючись поширеною у інструменталістів традицією виконавських перекладень і транскрипцій як «зафіксованої інтерпретації існуючих художніх цінностей» (Б. Бородін), а також можливістю живого спілкування з автором, викладачі кафедри творчо адаптують яскраву музику Віктора Петровича для інших академізованих народних інструментів. Ці творчо оновлені музичні артефакти (які завжди вітає композитор) вже давно присутні в концертному репертуарі викладачів (авторів транскрипцій) та їх студентів і постійно поповнюються. Так, свою транскрипцію для домри та фортепіано (вже вкорінену в репертуарі домристів-віртуозів) одного з найпопулярніших і найвіртуозніших творів В. Власова – Парафразу на українські теми – виконав у концерті ректор Одеської музичної академії, народний артист України Олександр Олійник (концертмейстер лауреат міжнародних конкурсів Наталія Чупріна).
На жаль, в умовах триваючої пандемії запланований наймасштабніший концерт кафедральної родини був проведений у дещо стислому вигляді (хоча тільки Володимир Анатолійович, Валентина Петрівна й тріо «Мальви» мають у своєму виконавському арсеналі власівської музики на два концертних відділення кожен, і трохи менше, але на кілька великих сукупних концертів, інші учасники концерту – квартет «Мурза» у складі народного артиста України Володимира, заслуженого артиста Олександра та Світлани Мурзів, а також лауреата міжнародних конкурсів Юрія Сарапульцева; дует «Каданс» у складі народного артиста України Івана Єргієва та заслуженої артистки України Олени Єргієвої; заслужений артист України Олександр Мурза, концертмейстер лауреат міжнародних конкурсів Наталія Чупріна; квартет гітаристів у складі Олени Хорошавіної, Івана Косинця, Дениса Бельмеги, Владислава Тарасюка; випускник В. Власова, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Брикайло). Але свято (під конферансною орудою лектора-музикознавця Ганни Розен) відбулося на славу – тепле, щире, високопрофесійне, насичене блискучими музичними одкровеннями, різножанровими та різностильовими «висловленнями». І це найбільша винагорода для виконавця – безпосереднє спілкування з автором такого високого рангу – на сцені та поза нею, у присутності «сторонніх» слухачів та у безпосередньому особистому спілкуванні, у численних запитаннях-відповідях та взаємообмінах думками, коли ніхто з присутніх не хоче покидати залу, коли завжди є що сказати один одному, бо сама музика Віктора Петровича до цього схиляє.
Любий Вікторе Петровичу! Наш завжди молодий і завзятий, щиросердий, люблячий і непримиримий, якщо треба, Музикант і Людина, від усього «сукупного серця» кафедри народних інструментів й наших особистих сердець – Ваших численних учнів, колег, друзів, слухачів, виконавців, шанувальників – вітаємо Вас з ювілеєм і зичимо міцного здоров’я, нестримної творчої наснаги, гарного настрою та любові. Будьте нам здорові, будь ласка!
Колектив кафедри народних інструментів
Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової –
з любов’ю та низьким укліном.