Закінчив Одеську державну консерваторію імені А. В. Нежданової у 1987 році (клас проф. Євдокимова В. М.) З 1987 року викладає на кафедрі народних інструментів ОДК імені А. В. Нежданової (нині Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової). Професор, народний артист України (2019). Лауреат національного конкурсу (м. Івано-Франківськ, 1984) та Міжнародного конкурсу (м. Клінгенталь, Німеччина, 1988). З 1988 року – соліст Одеської обласної філармонії (за сумісництвом). Бере активну участь в громадській діяльності, очолюючи обласне відділення Асоціації баяністів-акордеоністів України.
Веде масштабну концертну діяльність. Зіграв більш ніж 1000 сольних концертів в Україні та за її межами. Підготував близько 30-ти концертних програм, включаючих в себе музику різних стилів та жанрів. Гастролював в Німеччині, Фінляндії, Канаді, Франції, Болгарії, Сербії, Чорногорії, Польщі, Боснії та Герцеговині, Австрії, Іспанії, Литві, Росії. Виступав в відомих концертних залах України та зарубіжжя (Національний Палац культури “Україна”, Національна музична академія імені П. І. Чайковського; Національний академічний театр опери та балету імені Т. Г. Шевченко, Колонний зал Національної філармонії, Російська музична академія імені Гнєсіних, Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені М. А. Римського-Корсакова, Литовська академія музики і театру, Музичні академії Белграда, Крагуєваца (Сербія), Фрайбурга, Тросінгена (Німеччина), Оулу, Куопіо (Фінляндія), Новосибірська, Нижнього Новгорода, Воронежа, Челябінська, Красноярська, Ростова-на Дону (Росія), концертні зали країн Європи та Америки).
В концертному репертуарі В. А. Мурзи понад 200 творів оригінальної музики та в перекладі для баяна. Є першим виконавцем творів В. Власова, Д. Косорича, О. Назаренка, А. Гайденка, О. Польового, В. Василенко, М. Імханицького. Автор багатьох перекладень та транскрипцій інструментальної та оркестрової музики, виконавський редактор творів оригінальної музики.
Виступав з симфонічними, камерними, джазовими оркестрами, оркестрами народних інструментів, а саме:
Є ініціатором створення ансамблю (2008-2010 муніципального) народних інструментів «МУРЗА».
В 2009 р. створив ансамбль «KvinTango».
В. А. Мурза має фондові записи на телебаченні та радіо. Записав три сольних компакт-диска. Мається велика колекція відео записів, частина з них виставлена на відеохостінг YouTube.
Автор щорічного творчого проекту «Запрошує Володимир Мурза» (2006 – 2021, Одеська обласна філармонія, велика зала).
Взяв участь більш ніж в 50 міжнародних фестивалях в Україні та за кордоном, зокрема: «Два дні і дві ночі» м. Одеса, 2010; пам’яті В. Грідіна, м. Курськ, 2013; м. Салават (Башкортостан), 2012; «Дни гармоники в Забайкалье», м. Чита, 2012; «Дні гармоніки», м. Углевік, м. Бієліна, (Боснія і Герцеговина), 2009 – 2019; м. Подгоріца (Чорногорія) 2010; «Парад – Баян», м. Одеса, 2010, 2012; «Прикамье», м. Перм, 2010; «Південна Пальміра», м. Одеса, 1999, 2003, 2009, 2013; «Баян – Фест», м. Астана (Казахстан), 2014; м. Лонс-де-Саньє (Франція), 2014 та багатьох інших.
Про його творчість зняті телепередачі (Одеське обласне телебачення, радіо «Гармонія світу», телебачення та радіо Німеччини, Югославії). Про творчу діяльність В. Мурзи опубліковані статті, а саме: «Історія баянного виконавства» А. П. Басурманова (Москва, 2003), «Історія виконавства на народних інструментах» М. А. Давидова (Київ, 2005), «Історія баянного та акордеонного виконавства» М. І. Імханицького (Москва, 2006), в книзі «Одеська академічна школа народно-інструментального мистецтва» В. М. Євдокимова (Одеса, 1999), численні публікації та рецензії у пресі України та за кордоном.
Член журі національних та міжнародних конкурсів (близько 60). Зокрема:
Робота в майстер-класах:
Володимир Анатолійович Мурза є кваліфікованим педагогом та методистом. Підготував 55 вихованців (у т.ч. 10 іноземців), серед яких 21 лауреат Міжнародних конкурсів. Серед них:
Ірина Серотюк – лауреат 21 міжнародного конкурса, в т.ч.
Володимир Олійник – лауреат 9 міжнародних конкурсів.
Олексій Мурза – лауреат 11 міжнародних конкурсів.
Також в числі лауреатів Марія Серотюк, Олексій Титов, Олександр Томаш, Тетяна Наконечна, Василь Кухарчук, Григорій Кухарчук, Юрій Куземко, Борис Талько, Марина Трикуліч, Карен Симонян, Артем Гордубей, Юрій Сарапульцев, Роман Сапунцов (Україна), Мілутін Станіч (Сербія), Предраг Янкович, Сава Вуячич (Чорногорія), Віктор-Даніель Еліассон (Швеція), Нікола Стеванович (Боснія і Герцеговина), Дражан Косорич (Боснія і Герцеговина), доктор мистецтвознавства Олена Устименко-Косоріч (Україна).