Серебрі Алла (Аліса) Петрівна

професор

Серебрі Алла (Аліса) Петрівна

професор

  • професор
  • заслужений діяч мистецтв України
  • лауреат Всеукраїнських, Всесоюзних, міжнародних конкурсів
Біографія

Серебрі Алла (Аліса) Петрівна  – видатний хоровий диригент, професор, заслужений діяч мистецтв України, відмінник освіти України, громадський діяч,  художній керівник численних хорових колективів, зокрема, багаторічний керівник та головний диригент народного колективу України хорової капели Одеського Національного університету імені І. І. Мечникова, екс-завідувач кафедри хорового диригування Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової.

А.П. Серебрі народилася в Одесі.  Музикою займалася з раннього дитинства. Її першим педагогом по фортепіано була Є. Й. Рідер. На початку Великої Вітчизняної війни, вся сім’я була евакуйована в м. Стерлітамак Башкирської АРСР. До Одеси А. П. Серебрі повернулася в 1944 році, де продовжила навчання у музичній школі. Потім вступила в Одеське музичне училище по класу фортепіано А. П. Бичач. У зв’язку зі збігом розкладу занять в училищі та уроками в школі, на заняття з сольфеджіо її направили в групу хоровиків, де викладав професор Костянтин Костянтинович Пігров. Цей факт став визначальним у біографії А. П. Серебрі.

1947 року вступила на хоровий відділ Одеської державної консерваторії. Викладачами по спеціальності були професор К. К. Пігров (хор і хорознавство) і доцент В. П. Базилевич (диригування). Диригентська практика у А. П. Серебрі почалася з І курсу консерваторії. За вказівкою К. К. Пігрова: «Кожен студент-хоровик повинен мати свій хор», А. П. Серебрі почала працювати з дитячим хором середньої школи № 5 м. Одеси, а також з жіночим хором фабрики імені Воровського.

1952 року А.П. Серебрі закінчила Одеську державну консерваторію імені А. В. Нежданової, після чого працювала в м. Чернівці (Буковина).

Її основні етапи діяльності цього періоду такі:

  • зав. хоровим відділом, керівник спецхора, викладач диригування. Читала лекційний курс з хорознавства в Чернівецькому музичному училищі;
  • директор музичної школи, керівник хору музичної школи;
  • художній керівник, директор Чернівецької обласної філармонії;
  • з 1958 по 1962 рік – художній керівник і головний диригент Державного Буковинського ансамблю пісні та танцю;
  • з 1963 по 2009 рік керувала народним колективом України хоровою капелою Одеського Національного університету імені І. І. Мечникова

 

Аліса Петрівна Серебрі проявила себе як активний громадський діяч. За період роботи в Чернівцях була:

  • депутатом Чернівецької міської ради IV скликання;
  • членом художньої ради академічного театру імені О. Кобилянської;
  • диригентом зведених хорів на обласних урочистостях;
  • ведучою просвітницьких лекцій-концертів обласної філармонії;
  • в період гастролей Буковинського ансамблю по районах Чернівецької області записувала від учасників сільській самодіяльності буковинські народні пісні та обробляла їх. Деякі обробки увійшли в репертуар ансамблю, були опубліковані в збірниках і записані на платівках фірми “Мелодія” (Москва).

В 1961 році, під час гастрольної поїздки Буковинського ансамблю в Одесу, отримала від професора К. К. Пігрова, який очолював кафедру хорового диригування, запрошення працювати викладачем кафедри.

З другого півріччя 1961-1962 року по теперішній час А. П. Серебрі викладає в Одеській консерваторії (нині Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової) хорове диригування та лекційний курс “Методика роботи з хором і хорознавство”.

Більше 40 років – з 1978 по 2019 рік – А. П. Серебрі завідувала кафедрою хорового диригування ОНМА імені А. В. Нежданової.

У 1990 році була членом журі Всеросійського огляду-конкурсу студентів-хормейстерів вузів мистецтв (Новосибірськ).

Протягом 5 років працювала секретарем Вченої ради Одеської консерваторії.

За запитом методичної ради Міністерства культури СРСР виконувала зовнішні рецензії на наукові та методичні праці для Державної атестаційної комісії Міністерства освіти СРСР. Багаторазово була головою ДЕК музичних училищ України.

Протягом багатьох років була головою журі обласного огляду дитячих та юнацьких хорових колективів, а також членом журі Міжнародного фестивалю хорової музики «Південна Пальміра»; почесним членом журі І Всеукраїнського конкурсу юніорів вокально-хорового мистецтва «Перлини моєї країни» ім. А.Т. Авдієвського (2016); почесним членом журі І Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів ім. Д. Загрецького (2019).

Ім’я А. П. Серебрі занесене в книгу “Радянські хорові диригенти” (1986), а також в книгу «Твої імена, Одеса» (2003).

 

Учні:

За більше ніж 55 років педагогічної роботи в консерваторії (нині – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової) А. П. Серебрі підготувала більше 140 хорових диригентів, які працюють в Україні, містах СНД і за кордоном, керують академічними, народними, дитячими хорами, викладають у вузах, музичних училищах і школах. Серед них:

  • народний артист України, професор Іван Сльота;
  • заслужений діяч мистецтв України Юрій Топузов;
  • заслужений діяч мистецтв Росії Володимир Підгородинський;
  • заслужений працівник культури України Мері Вайс;
  • заслужений працівник культури України Сергій Голуб;

Лауреати Міжнародних конкурсів: Олена Прокопець, Світлана Смірнова, Інга Селіна, Віталій Дука, Сергій Железняк, Семен Мухін, Олександр Віла-Боцман, Елізавета Ведмедовська, Ганна Сомкіна, Ольга Олейникова (Удовенко), Оксана Сухецька-Прокулевич, Ганна Кондратьєва.

Діяльність

А.П. Серебрі з 1958 по 1962 рік була художнім керівником і головним диригентом Державного Буковинського ансамблю пісні та танцю; виступала з концертами в містах України, Прибалтики, Грузії, Азербайджані, на Уралі, у Сибірі, на Далекому Сході, Камчатки, Командорських островах. У 1960 році Буковинський ансамбль, на чолі з А. П. Серебрі, отримав звання Лауреата 1-ї премії Всесоюзного радіофестивалю від Ради Міністрів СРСР.

Після повернення до Одеси в 1961 році, А.П. Серебрі свою педагогічну роботу в ОНМА імені А. В. Нежданової поєднувала з диригентсько-виконавською. Зокрема, з 1963 по 2009 рік керувала хоровою капелою Одеського Національного університету імені І. І. Мечникова (з 1980 року – народний колектив Україні). Це славетний колектив, котрий було засновано ще в 1907 році «Радою Імператорського Новоросійського університету».

Народна хорова капела ОНУ імені І. І. Мечникова під керівництвом А. П. Серебрі стала Лауреатом багатьох фестивалів і конкурсів. Капела виступала в Москві, містах Україні, Молдови, Росії, Білорусі, Грузії, Литви, Латвії, Естонії, Угорщині (1983), Фінляндії (1990), Німеччини (1992, 1995, 1997, 2003), Греції (1996, 1997, 1998 , 2003), Франції (2001). У 2001 році капела стала Лауреатом Слов’янського фестивалю в Парижі, про що був знятий спеціальний репортаж для державного телеканалу УТ-1.

Після виступу хорової капели, в Києві 4 травня 2002 року в залі Міністерства освіти і науки України, міністр В. Кремінь вручив А. П. Серебрі свідоцтво і нагрудний знак державної відзнаки “Відмінник освіти”.

Диригентська і педагогічна діяльність Аліси Петрівни має позитивні відгуки видатних музикантів. Серед них: К. Б. Птиця, Д. І. Гнатюк, О. С. Тимошенко, М. П. Гринишин, П. П. Кармалюк, І. М. Сльота та інші.

 

Публікації, в яких висвітлено діяльність А.П. Серебрі:

  • Афанас’єв А. Стародавній Тіре. – 2050 // Слово. – 1998. – № 25 (292). – 19 червня.
  • Вікторова А. Хочете співаті в капелі? // За Наукові кадри. – 1990. – № 2 (1775). – 12 січня.
  • Гудима М. «… і Вагнер приводив у захват» // Слово. – 1998. – № 38 (305). – 25 вересня.
  • Дар хорового диригента // Музичний вісник. Газета Одеської державної музичної академії ім. А. В. Нежданової. – 2004. – № 1-2.
  • Кропива В. У Греції таки не все є // Спецвипуск «Ми» центру культури ОДУ. – 1998. – 22 липня.
  • Максимова Н. Біле місто – один з десяти найстаріших на Землі // Одеський вісник. – 1998. – № 122 (1622). – 23 червня.
  • Савінова М. З концертами в Оулу // Вечірня Одеса. – 1990. – № 80 (5015). – 6 квітня.
  • Сезон відкрив Вагнер // Вечірня Одеса. – 1998. – № 148 (6880). – 22 вересня.
  • Селезінка В. З цієї глібокої криниці. заслуженому Буковинському ансамблю пісні і танцю – 40 // Культура і життя. – 1985.
  • Солдатський А. Афіни аплодують Одеситам // Південь. – 1998. – № 391. – 12 червня.
  • Солдатський А. В Грецію на фестиваль // Слово. – 1998. – № 24 (291). – 12 червня.
  • Солдатський А. З хором на іменини. Місту-побратиму Регенсбургу – 2000 років // Слово. – 1997. – № 29 (244). – 18 липня.
  • Шатова І. Диригент своєї долі (до 80-річчя А.П. Серебрі) // Музичний вісник. Газета Одеської державної музичної академії ім. А. В. Нежданової. – 2009. – № 15-16.
  • Шевальє Б. Споюємося? // Південь. – 2000. – № 1-2. – 6 січня.
  • Landauer zeitung // Виступ в Ратуші. – 27 червня 1997.
  • Landau, locales // 27 червня 1997. та інші.
Публікації

Алла Петрівна Серебрі є автором понад 30 науково-методичних робіт (у т.ч. у співавторстві). Серед них вирізняються:

  1. Серебри А. П. Методы работы К. К. Пигрова над хоровым ансамблем. Рукопись. – 1967.
  2. Серебри А. П. Из опыта работы в народном хоре. Рукопись. – 1969.
  3. Серебри А. П. О значении народной песни в воспитании профессиональных навыков студентов-хормейстеров. Рукопись. – 1971.
  4. Серебри А. П. О преподавании сольфеджио студентам-вокалистам. Рукопись. – 1973.
  5. Серебри А. П., Шип В. И. Воспитание творческой молодежи // Музика. – Київ, 1974. – № 4.
  6. Шип В., Серебри А., Лехницкий Б. Весь жар сердца // К 100-летию со дня рождения хорового дирижера К. К. Пигрова // Вечерняя Одесса. – 1976. – 24 декабря. – №301 (1064).
  7. Серебри А. П. Некоторые вопросы методики преподавания хороведения. – Одесса, 1979.
  8. Серебри А. П. Вопросы методики начального обучения дирижеров хора. – Одесса, 1980.
  9. Серебри А. П., Востриков А. А., Шип В. И. Экспериментальная методика формирования сложных профессиональных двигательных навыков методом суггестивно-программированного обучения. – Одесса, 1980.
  10. Серебри А. П., Шип В. И. Хормейстер-педагог // Музика. – Київ, 1980. – №4. – С. 24-25.
  11. Серебри А. П. К. К. Пигров – основатель хоровой школы. – Одесса, 1981.
  12. Серебри А. П. Работа в дирижерских классах музыкальных учебных заведений. Рукопись. – Одесса, 1990.
  13. Серебри А. П. О дирижерско-хоровой артикуляции. Рукопись. – Одесса, 1991.
  14. Серебри А. П. О значении формы и ее компонентов в драматургии хорового произведения. Рукопись. – 1992.
  15. Серебри А. Школа профессора Пигрова // Одессе – 200. – 1993. – №211 (549). – 18 декабря.
  16. Серебрі А. П. Виховання хорових диригентів школи К. К. Пігрова // Українська музична газета – Одесса, 1994.
  17. Серебри А. П. “Вдячні долі” // Українська музична газета. – Одесса, 1996. – № 4 (22).
  18. Серебри А. П. Хоровая культура и мое участие в ней [редакция и вступительная статья к очерку К. К. Пигрова]. – Одесса, 2001. – 50 с.
  19. Серебри А. П. Методические рекомендации по подготовке хоровых дирижеров к работе в народных хорах. – Одесса, 2004. – 20 с.
  20. Учителю посвящается… Журнал заведующего кафедрой хорового дирижирования профессора К. К. Пигрова (1959-1962 годы) [отв. ред. Серебри А. П.]. – Одесса : Одесская государственная музыкальная академия имени А. В. Неждановой, 2011. – 55 с.
Учні

За 50 років педагогічної роботи в консерваторії (нині – Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової) А. П. Серебрі підготувала 130 хорових диригентів, які працюють в Україні, містах СНД і за кордоном, керують академічними, народними, дитячими хорами, викладають у вузах, музичних училищах і школах. Серед них:

  • народний артист України, професор Іван Сльота;
  • заслужений діяч мистецтв України Юрій Топуз;
  • заслужений діяч мистецтв Росії Володимир Підгородинський;
  • заслужений працівник культури України Мері Вайс;
  • заслужений працівник культури України Сергій Голуб;

Лауреати Міжнародних конкурсів:

Олена Прокопець, Світлана Смирнова, Інга Селіна, Віталій Дука, Сергій Железняк, Семен Мухін, Олександр Віла-Боцман.

Нагороди

А. П. Серебрі була нагороджена численними Грамотами, серед яких:

  • Грамота Міністерства культури УРСР;
  • Грамота українського Республіканського комітету профспілки працівників культури “За відмінну роботу з нагоди 40-річчя Великої жовтневої соціалістичної революції” (1957);
  • Грамота “За великий особистий творчий внесок у розвиток хорового мистецтва та дружніх культурних зв’язків між Україною та Грецією” (Одеська філія Грецького Фонду культури, 2004);

а також нагороджена грамотами, подяками, дипломами Одеської міської ради, Одеької обласної ради, департаменту культури Одеської міської адміністрації, департаменту культури, туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації, керівництва ОНМА імені А.В. Нежданової та ОНУ ім. І.І. Мечникова.

Як учасник Великої Вітчизняної війни нагороджена медалями.

Має почесний знак Одеського міського голови “Знак Пошани” (2009) та нагороджена медаллю «Трудова слава» (2019).

Ім’я А. П. Серебрі (життя і діяльність) занесене в книгу “Радянські хорові диригенти” (1986), а також в книгу «Твої імена, Одеса» (2003).