3 січня відбулося Новорічне засідання наукового гуртка “Аналіз пісенно-романсового тексту та літературна творчість”. Члени гуртка, іноземні студенти-вокалісти, магістранти й аспіранти, зібралися, щоб підбити підсумки наукової роботи за минулий рік та виробити плани на 2023 рік. Викладачка української мови як іноземної та керівниця наукового гуртка доцент кафедри іноземних мов Л. І. Дузь наголосила, що у зв’язку з обставинами воєнного часу робота гуртка минулого року проходила у дистанційному форматі, проте гуртківці відзначилися зацікавленістю й активністю у дослідницькій роботі. Протягом 2022 року на засіданнях гуртка презентували свої дослідження аспіранти Су Жуй, Се Пеньцзо, Лю Юй, виступали та брали участь в обговореннях аспіранти, магістранти і студенти, зокрема Чжу Веньфень, Хуан Шаобо, Цю Сяочжень, Ліань Руї, Вень Цзіньюй, Лю Цзюньчі, Урочисті заходи гуртка висвітлювалися на сайті ОНМА імені А. В. Нежданової.
Особливе схвалення здобули випускники академії, нині викладачі провідних китайських закладів вищої освіти, які продовжували свою дослідницьку роботу як члени гуртка “Аналіз пісенно-романсового тексту та літературна творчість”. Так, Су Жуй, доктор філософії (PhD), викладач Куньминської музичної академії імені Не Ер (м. Куньмин, КНР), Чжу Веньфень, кандидат мистецтвознавства, викладач приватної школи (м. Цзиньчжоу, КНР), Лінь Дзюньда, доктор філософії (PhD), ассистент Синхайської державної консерваторії (м. Гуанчжоу, КНР) підготували співдоповіді на Міжнародну науково-практичну конференцію “Актуальність філософських та освітніх ідей Григорія Сковороди у ХХІ столітті”. Спільно з доцентом Л. І. Дузь вони об’єднали свої наукові інтереси навколо комплексної теми “Григорій Сковорода та Китай на початку третього тисячоліття”. Проєкт розроблявся з залученням автентичних китайских наукових та інформаційних джерел та мав на меті наукову співпрацю, спрямовану на поглиблення взаєморозуміння між Україною і Китаєм у надзвичайний час. Доповіді “Дослідження “китайської теми” Григорія Сковороди: здобутки і завдання на початку ХХІ сторіччя” та “Постать Григорія Сковороди у контексті українських китаєзнавчих студій ХХІ сторіччя: джерела та перспективи дослідження” увійшли до збірника тез конференції та будуть опубліковані на сайті ОНМА імені А. В. Нежданової.