Кафедра історії музики та музичної етнографії заснована у 1949 р. Наказом №117 по Одеській консерваторії від 14 жовтня 1949 року, завідувачем кафедри історії музики було обрано Костянтина Федоровича Данькевича. Разом з тим, історія кафедри історії музики та музичної етнографії починається не з даного наказу. До цього часу в Одеській консерваторії вже були сформовані методи викладання музичних дисциплін і досліджень у галузі історії музики, тому викладачі заснованої кафедри перейняли досвід і досягнення своїх попередників – видатних педагогів і вчених. Традиції цієї школи чітко просліджуються аж до середини дев’ятнадцятого століття. Їх становлення пов’язане з діяльністю видатного вченого і музиканта з надзвичайною долею – Петра Петровича Сокальського (1832-1887), який керує хором, розробляє і веде перший в Одесі професійно орієнтований курс історії музики. В іншій, більш популярній формі цей курс покладений в основу циклу його публічних лекцій 1867-68 років. (У його архіві збереглися докладні конспекти всього циклу цих лекцій). П. Сокальський був людиною, яка, поставивши собі мету, ніколи не зупиняється у своєму русі до неї. А метою, що він відстоював в останні роки свого життя, було відкриття в Одесі консерваторії.
У 1914 році для викладання музично-історичних дисциплін у консерваторію був запрошений, К. А. Кузнєцов (1883-1953), тоді ще мало відомий випускник історико-філологічного факультету Гейдельбергського університету, який приїхав в Одесу з Москви, який вивчав у Німеччині історію музики під керівництвом Ф. Вольфрума і композицію в М. Регера і надалі став одним з найвидатніших радянських музикознавців, професором, завідуючим об’єднаною кафедрою історії музики Московської консерваторії.
У середині 30-х років у навчальні плани радянських консерваторій була введена нова музично-історична дисципліна: народна музична творчість. Першим музикознавцем, що взяв на себе її викладання, став Дмитро Іванович Станков (1892 – 1963). Випускник В. А. Золотарьова, він, досконально вивчивши творчість українського композитора М. Леонтовича, задавшись метою вивчити мелодику всіх оброблених Леонтовичем народних пісень у їхніх різних варіантах, Дмитро Іванович досліджував усі доступні йому збірники українських народних пісень. Курс народної музичної творчості, уперше розроблений Д. І. Станковим і ті наукові дослідження, що він здійснив для цієї мети – важлива віха в розвитку історичного музикознавства в Одеській консерваторії.
У середині 1930-х років курс історії зарубіжної музики почав вести талановитий педагог, прекрасний піаніст Давид Веніамінович Камінський, що проробив у консерваторії понад 50 років.
У 1963 році кафедра історії музики остаточно відокремилася від кафедри теорії музики і композиції, і її завідуючим став композитор і музикознавець, ректор Одеської консерваторії Серафім Дмитрович Орфєєв. З численних композиторських, науково-педагогічних, теоретичних, історичних робіт ректора одеської консерваторії, завідуючого кафедрою історії музики С.Д. Орфєєва особливу увагу привертає книга “М. Леонтович і українська народна пісня” – результат багаторічних досліджень. Книга відзначена творчою індивідуальністю її автора, який особливо цінував хорову творчість Леонтовича і Лядова. Але для доказу своїх думок він залучав безліч прикладів із творчості інших композиторів: це дозволяла зробити широта його музичних знань. “Надзвичайно цікавими в цьому зв’язку уявляються музично-історичні паралелі, що проводяться в книзі між творчістю Леонтовича й інших композиторів” – пише О. І. Ровенко. Цей історичний підхід до творчості Леонтовича дав можливість Орфєєву зробити висновок про всесвітнє значення хорової творчості українського композитора. Безсумнівний інтерес представляє й одна з перших спроб створення історії Одеської консерваторії, здійснена С.Д. Орфєєвим.
Наприкінці 1950-х – початку 1960-х років на кафедру історії музики прийшли О. Г. Коренюк, що закінчила аспірантуру Київської консерваторії, і Р. М. Розенберг, що закінчила аспірантуру Ленінградської консерваторії: їм були доручені провідні курси історії музики. Розенберг запроваджує існуючий й донині курс “Оперна драматургія”. З 1978 по 2006 рік працював на кафедрі Малишев Юлій Володимирович, видатний музикознавець, лектор, критик, суспільний діяч та науковий робітник. Заслужений діяч мистецтв України (з 1995 року), кандидат мистецтвознавства (з 1978 року), професор (з 1997 року),.
Великий внесок у розвиток кафедри історії музики, у тому числі, її перетворення на кафедру історії музики та музичної етнографії, здійснив Вірановський Георгій Миколайович(1935–2013 рр.), який сформував у консерваторії кабінет історії музики і був його першим завідуючим. Навчальні курси, розроблені ним: народна музична творчість, сольфеджіо, поліфонія, історія музики (вітчизняної і зарубіжної), гармонія (кожний з цих курсів у загальній і спеціалізованій формах), два авторські спецкурси – “Музично-теоретичні системи” і “Вступ у спеціальність”.
Багато років працювала на кафедрі кандидат мистецтвознавства, доцент Калімуліна Тетяна Ахатівна, яка ввела до музикознавчого обігу дослідження творчості Кшиштофа Пендерецького та польської композиторської ХХ ст..
Сьогодні кафедра історії музики та музичної етнографії об’єднує музикознавців різних поколінь.
Доктор мистецтвознавства, професор Самойленко Олександра Іванівна, що завідувала кафедрою з 2006 по 2018 рр., є вихованкою Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової, є провідним викладачем з музично-історичних та методологічних музикознавчих дисциплін. У науково-дослідних працях (понад 150), освітній та громадській діяльності розвиває семіологічний та психологічний напрями сучасного музикознавства, здійснює керівництво магістерськими та дисертаційними дослідженнями, опонування кандидатських та докторських робіт, є головою спеціалізованої вченої ради Одеської музичної академії. Веде клас за фахом, серед випускників якого понад 50 кандидатів та докторів наук, є автором низки науково-творчих проектів, організатором і учасником міжнародних наукових конференцій, проводить систематичні стажування викладачів вищих музичних навчальних закладів України і зарубіжжя.
З 2018 р. по теперішній час кафедру очолює учениця О.І. Самойленко – доктор мистецтвознавства, професор Осадча Світлана Вікторівна, яка закінчила Одеську музичну академію імені А. В. Нежданової за спеціальністю «музичне мистецтво» з кваліфікацією магістра мистецтвознавства. З 2003 року є викладачем кафедри історії музики та музичної етнографії, захистила кандидатську дисертацію за темою «Заупокійно-поминальна традиція як феномен музичної культури»; отримала науковий ступінь доктора мистецтвознавства за спеціальністю «музичне мистецтво» за захист дисертації «Православна співоча традиція як системологічний феномен у контексті сучасної музичної культури». Розробила та читає навчальні курси з історії музики та музичної етнографії, авторський спецкурс з історії літургічного співу. Є науковим керівником багатьох магістерських та дисертаційних досліджень, активно виступає як офіційний опонент на захистах кандидатських та докторських дисертацій, бере участь у міжнародних конференціях, симпозіумах.
Кандидат мистецтвознавства, доцент Гузєєва Валентина Володимирівна, яка отримала вищу освіту в Одеській державній консерваторії ім. А. В. Нежданової. З 1982 р. працює на кафедрі історії музики і музичної етнографії. Закінчила аспірантуру ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Під керівництвом доктора мистецтвознавства, професора, академіка А. К. Терещенко захистила кандидатську дисертацію на тему «Вокальна симфонія. Класична модель та різновиди жанру» у вченій раді Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (лютий, 1997 р. В даний час веде курси «Історія зарубіжної музики», «Музично-теоретичні системи», керує курсовими та магістерськими роботами студентів;
Кандидат мистецтвознавства, доцент Довгаленко Ніна Сергіївна, що працює в консерваторії з 1985 року, спершу завідувачем кабінету фольклору, а потім викладачем, веде лекційні курси з історії української музики;
Кандидат мистецтвознавства, доцент Грібінєнко Юлія Олександрівна, викладає в ОНМА імені А.В. Нежданової з 2002 року. Читає курси: «історія російської музики» та «музична культурологія». Здійснює наукове керівництво студентами та магістрантами, займається рецензуванням магістерських та дисертаційних робіт, науково-методичних посібників. Учасник міжнародних та всеукраїнських конференцій, які проводяться у Києві та Одесі, автор наукових публікацій. Основна тематична спрямованість наукових інтересів: музична текстологія, проблеми полістилістики як музично-смислового феномена, питання сучасної композиторської поетики, вітчизняна музика другої половини ХХ – початку ХХІ століть;
Кандидат мистецтвознавства, доцент Марік Валерія Борисівна веде курси історії музики, спеціальний клас «Музикознавство». У 2008 році захистила кандидатську дисертацію за темою «Явища концепту і концептосфери в музичному мистецтві: до проблеми вічного образу» (науковий керівник доктор мистецтвознавства, професор А. І. Самойленко). У 2018 році закінчила докторантуру ОНМА імені А. В. Нежданової. Сфера наукових інтересів пов’язана з українською та зарубіжною музикою XIX–XXI століть (історія і теорія), а також включає широке коло проблем і напрямків різних гуманітарних дисциплін – музичної культурології, філософії культури, психології мистецтва, когнітивної психології.
Кандидат мистецтвознавства, доцент Овсяннікова-Трель Олександра Андріївна веде курси історії музики, спеціальний клас «Музикознавство». У 1994 р. закінчила Криворізьке державне музичне училище (відділ теорії музики; клас викладачів Є. В. Дроганової та Г. П. Бочарової; диплом з відзнакою). Вищу музичну освіту отримала в Одеській державній консерваторії ім. А. В. Нежданової. З 1998 року працювала викладачем на кафедрі історії музики та музичної етнографії ОДМА ім. А. В. Нежданової; з 2003 року по 2019 рр. – викладач, доцент кафедри сучасної музики та музичної культурології (з 2011 р. – кафедра теоретичної та прикладної культурології). З 2019 р. – доцент кафедри історії музики та музичної етнографії ОНМА ім. А. В. Нежданової. У 2007 році захистила кандидатську дисертацію («Національна ідея німецької музики у творчості композиторів 18-20 століть», спеціальнісь 17.00.03 “Музичне мистецтво” (науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор О. М. Маркова). 2016-2017 рр. – докторант ОНМА ім. А. В. Нежданової.