2016

2016

Лютий

Якименко Федор Степанович – український композитор і піаніст.

20 лютого  2016 року виповнюється 140 років від дня народження Якименка Федора Степановича – українського композитора і піаніста.

Якименко Ф. С. – автор численних солоспівів (серед яких – на слова Олександра Олеся), церковних творів («Отче наш», «Херувимська» та інш.) та хорових обробок українських народних пісень.

Як композитор, Якименко Ф. С. – один із визначних представників неоромантичної течії в музиці ХХ ст. з помітним впливом імпресіонізму. Чільне місце у його творчості посідає інструментальна музика: дві Симфонії, Симфонічні поеми, оркестрова Сюїта, Увертюра, струнне тріо, Соната для віолончелі, Сонати для скрипки, численні фортепіанні твори (Сонати, Сонати-фантазії, «Українська сюїта», Прелюди, Етюди).

Бажанський Порфирій Іванович – український композитор, музикознавець, фольклорист.

22 лютого 2016 року виповнюється 180 років від дня народження Бажанського Порфирія Івановича – українського композитора, музикознавця, фольклориста, учня Михайла Вербицького.

Бажанський П. І. написав ряд коломийок для симфонічного оркестру, музично-драматичні твори («Параня», 1870; «Олеся», 1878; «Марійка – татарська бранка з Покуття», 1892 та інш.). Відомий його збірник «Русько-народні галицькі мелодії» (1905–1912).

Березень

Карл Рагглз – американський композитор і диригент, автор численних музичних творів для окрестру («Органум», «Портали», «Ступаючий по сонцю»), симфонічних сюїт («Люди і ангели», «Люди і гори» та ін.), творів для фортепіано («Іграшки»), поліфонічних композицій та ін.

11 березня 2016 року виповнюється 140 років зі дня народження Карла Рагглза, американського композитора і диригента.

Твори Рагглза засновані на традиціях Нової Англії, вони вирізняються благородним і суворим стилем, вільним зіставленням драматичних епізодів, в яких напружено переплітаються мелодійні лінії. Його творчість близька до творчості Чарльза Айвза.

Міжнародний день театру відмічається27 березня.

27 березня вся світова спільнота відмічає Міжнародний день театру, який був впроваджений у 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру (МІТ).

Діяльність організації, згідно з її статутом, повинна бути спрямована на «укріплення миру і дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу».

Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня, це не просто професійне свято митців сцени, це свято мільйонів глядачів і театралів.

Квітень

Бузоні Ферруччо – італійський композитор, піанист, диригент і музичний педагог.

1 квітня 2016 року виповнюється 150 років від дня народження Ферруччо Бузоні, італійського композитора, піаниста, диригента і музичного педагога.

Бузоні Ф. - автор трьох опер: «Вибір нареченої», «Турандот» і «Арлекіно». Над «Доктором Фаустом» він почав працювати у 1916 році, але завершити не встиг. Опера була закінчена учнем Бузоні Ярнахом за знайденими рукописами і начерками. Найбільшою мірою він проявив себе як редактор-видавник Й. С. Баха. Бузоні також публікував партитури Бетховена, Шопена, Шумана, Брамса, Ліста та ін. Бузоні часто виступав як редактор і публікатор музики інших композиторів.

На згадку про Бузоні, в Больцано з 1949 року проводиться щорічний конкурс піаністів.

Ревуцький Дмитро Миколайович – музикознавець, фольклорист і музичний діяч.

5 квітня 2016 року виповнюється 135 років від дня народження Дмитра Миколайовича Ревуцького – музикознавця, фольклориста і музичного діяча.

Ревуцький Д.М. є активним діячем у піднесенні й поширенні музичної культури в Україні, виступав як організатор численних концертів, виконавець народних пісень і дум, перекладач текстів творів різних композиторів, і редактор численних нотних видань: вокальних творів Бетховена, «Дуетів М. Лисенка», «Козацьких та історичних пісень», трьох збірок українських народних пісень та інш.

Травень

5 травня 2016 року виповнюється 180 років від дня народження  українського письменника, композитора, музично-культурного діяча Воробкевича  Сидора Івановича.

Воробкевич С. І – автор музичних творів-пісень і хорів, романсів, оперет. Писав музику на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, В. Александрі, М. Емінеску, В. Бумбака. Також виступав як музичний педагог. Зокрема, його учнем був видатний австрійський музикознавець українського походження Євсевій Мандичевський.

24 травня 2016 року світова спільнота відзначає День слов`янської писемності і культури. Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, створили слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, з метою відтворення слов’янської звукової системи. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

Червень

Альбіноні Томазо Джованні – італійський композитор, скрипаль епохи барокко.

8 червня 2016 року виповнюється 345 років від дня народження Томазо Джованні Альбіноні, італійського композитора, скрипаля епохи барокко.

Альбіноні Томазо Джованні – автор близько 50 опер,  в т.ч. опери «Дідона і Еней», 28 із яких були поставлені  в Венеції між 1693 і 1740 рр.;  циклу із 12 сонат. Він написав тріо, сонати і скрипкові концерти, соло сонати і концерти для гобою.

Сьогодні Томазо Джованні Альбіноні відомий  завдяки інструментальній музиці, особливо концертам для гобою.

Лоу Фредерік – американський композитор.

10 червня 2016 року виповнюється 115 років від дня народження Фредеріка Лоу – американського композитора айстро-німецького походження.

 Фредерік Лоу створив ряд мюзиклів, серед яких самі відомі: «Моя прекрасна леді», «Золото Каліфорнії», «Бригадун»,  «Камелот»; пісні до кінофільмів: «Маленький принц», «Джіджі».

Фредерік Лоу  має ряд нагород та премій: «Оскар» (1959, 1975), «Золотий глобус» (1968, 1975) в номінаціях «краща пісня», «кращий саундтрек», «краща музична адаптація».

Липень

Колесса Філарет Михайлович – український фольклорист-музикознавець, композитор, етнограф, засновник українського етнографічного музикознавства, вчений.

17 липня 2016 року виповнюється 155 років від дня народження Філарета Михайловича Колесси, українського фольклориста-музикознавця, композитора, етнографа, засновника українського етнографічного музикознавства, вченого зі світовим ім'ям, багатогранна і плідна діяльність якого стала видатним внеском в розвиток української фольклористики. 

Ф. М. Колесса – автор оригінальих творів, серед яких «Ой умер старий батько», «Якби мені черевики» на слова Т. Шевченка, обробник народних пісень, серед яких хорові «в’язанки» –  «На щедрий вечір», «Вулиця», «Козаки в піснях народних»; великий збірник обробок для чоловічого і мішаного хорів «Наша дума».

Твори Ф. М. Колесси виконуються сучасними професійними та самодіяльними колективами і є цінною частиною української хорової спадщини.

Гурфінкель Володимир Якович – український диригент, кларнетист.

26 липня 2016 року виповнюється 120 років від дня народження Володимира Яковича Гурфінкеля, українського  диригента, кларнетиста.

В.Я. Гурфінкель – автор праць «Школа гри на кларнеті», «Етюди для кларнету» (в 3-х ч.); перекладень для духового оркестру та ансамблів творів українських  та зарубіжних композиторів: «Сюїта з українських пісен М. Лисенка для кларнету», «М. Лисенко. Увертюра до опери«Тарас Бульба»; «П’ять п’єс для кларнетуВ. Косенка»; «М. Лисенко. «Урочистий марш» та ін.

Серпень

Галл Ян Кароль – польський та український композитор, хоровий диригент.

18 серпня 2016 року виповнюється 160 років від дня народження Яна Кароля Галля – польського та українського композитора, хорового диригента.

Галль Я.К. – автор 2 опер, серед яких «Баркарола», 3 кантат, солоспівів (близько 90), 40 хорових творів і понад 250 обробок народних, в т.ч. українських пісень для хору

Великою популярністю користувалися його пісні, в яких присутній вплив польських та італійських народних пісень. 

Енеску Джордже – видатний румунський композитор, скрипаль, диригент, піаніст, основоположник сучасної румунської композиторської школи.

20 серпня 2016 року музична спільнота відзначатиме 135 років від дня народження видатного румунського композитора, скрипаля, диригента, піаніста, основоположника сучасної румунської композиторської школи – Джордже Енеску.

Музика Дж. Енеску складалася під впливом європейського романтизму (Р. Шуман, Р. Вагнер, Й. Брамс). Надалі вона увібрала вплив нововіденської школи, неокласицизму, необароко. Важливим і характерним для Дж. Енеску було звернення до румунського фольклору (широко відомі дві «Румунські рапсодії», 1901 і 1902).

Джордже Енеску належать три симфонії, три фортепіанних і два струнних квартети, три скрипкові й дві віолончельні сонати, вокальні твори на вірші французьких символістів. Багато творів Дж. Енеску залишилися незавершеними.

Вересень

ДворжакАнтонін Леопольд – чеський композитор i диригент епохи романтизму.

8 вересня 2016 року виповнюється 175 років від дня народження Антоніна Леопольда Дворжака – чеського композитора i диригента епохи романтизму.

Творча спадщина А. Дворжака охоплює різні жанри – симфонії (найвідоміша – мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша - «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший – віолончельний концерт сі мінор op. 103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт».

Твори А. Дворжака відрізняються мелодійністю, розмаїтістю ритму й гармонії, барвистістю інструментування, стрункістю форми.

Барнич Ярослав Васильович – український композитор, диригент, педагог, скрипаль.

30 вересня 2016 року виповнюється 120 років від дня народження Ярослава Васильовича Барнича – українського композитора, диригента, педагога, скрипаля.

Я. В. Барнич увійшов в українську музику як основоположник модерної української оперети. Усього написав 4 оперети: “Дівча з Маслосоюзу” (1933), “Шаріка” (1934), “Пригода в Черчі” (1936). Також композитор творив у жанрі пісні-танго, створивши довершені речі “Ох, Соловію”, “Чи тямиш?”, “Гуцулка Ксеня” та інш. Невипадково його називали “українським Лєгарем”.

Жовтень

Ліст Ференц (Франц) – угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи.

22 жовтня 2016 року виповнюється 205 років від дня народження Ференца (Франца) Ліста – угорського композитора, піаніста, педагога, диригента, публіциста, представника музичного романтизму, засновника угорської композиторської школи.

Багатогранна творча діяльність Ференца Ліста охоплює близько 60 років. Упродовж свого життя він створив понад 1300 творів. Витоками композиторського стилю Ф. Ліста вважаються французька та німецька композиторські школи, а також угорський міський музичний фольклор. Деякі особливості національної музики, наприклад танців вербункош та чардаш знайшли своє втілення в цілому ряді творів, перш за все – в «Угорських рапсодіях», а також обробках народних пісень.

Новіков Анатолій Григорович – російський композитор, хоровий диригент, педагог.

30 жовтня 2016 року музична спільнота відзначатиме 120 років від дня народження Анатолія Григоровича Новікова – російського композитора, хорового диригента, педагога.

Новіков А. Г. – автор понад 600 пісень на слова різних авторів, у тому числі «Смуглянки» (1940), «Вася –Васильок» (1942), «Ех, дороги…» (1946), «Гімн демократичної молоді світу» (1947), а також музичних комедій: «Коли ти зі мною» (1961), «Королева краси» (1964), «Особливе завдання» (1965), «Чорна береза» (1969), «Василь Тьоркін» (1971) та ін. 

Листопад

Вебер Карл Марія фон – німецький композитор, диригент і піаніст, засновник німецької романтичної опери.

18 листопада 2016 року виповнюється 230 років від дня народження Карла Марії фон Вебера, німецького композитора, диригента і піаніста, засновника німецької романтичної опери.

К. М. Вебер – автор найвідомішої опери «Чарівний стрілець», опер «Евріанта», «Оберон», «Рюбецаль», «Сільвана» «Преціоза», «Три Пінто», ряду концертів для інструментів-соло з оркестром, кантат, речитативу, рондо та інш.

К. М. Вебер вважається першим німецьким композитором, який глибоко розумів склад національної музики і підняв національний німецький фольклор до високої художньої досконалості. 

Веріковський Михайло Іванович – український композитор, диригент, фольклорист, заслужений діяч мистецтв УРСР.

20 листопада 2016 року музична спільнота відзначатиме 120 років від дня народження Михайла Івановича Веріковського – українського композитора, диригента, фольклориста, заслуженого діяча мистецтв УРСР.

Творча спадщина М.І. Веріковського налічує понад 400 творів. Він автор опер «Діла небесні», «Сотник», «Наймичка», музичної комедії «Вій», балету «Пан Каньовський», ряду симфонічних творів, музики до кінофільмів «Чорна хмара», «Назар Стодоля», «Кармелюк», «Київ», «Собор».

Грудень

Поклад Ігор Дмитрович– український композитор та опермейстер, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки композиторів України.

10 грудня 2016 року музична спільнота України відзначатиме 75 років від дня народження Ігоря Дмитровича Поклада – українського композитора та опермейстера, заслуженого діяча мистецтв УРСР, народного артиста України, лауреата Шевченківської премії, члена Національної спілки композиторів України.

І.В. Поклад – автор сценічних творів: музичної комедії «Друге весілля в Малинівці»; мюзиклів «Конотопська відьма», «Серце моє з тобою», «Різдвяна ніч», «Засватана-невінчана» та інш.; рок-опери «Ірод»; творів для

симфонічного та струнного оркестрів, для хору; музики до кінофільмів, а також понад 150 пісень.

Кирейко Віталій Дмитрович – український композитор, педагог, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР, лауреат премії ім. В. Лисенка, Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ст.

23 грудня 2016 року виповнюється 90 років від дня народження Віталія Дмитровича Кирейка, українського композитора, педагога, музично-громадського діяча, заслуженого діяча мистецтв УРСР, народного артиста УРСР, лауреата премії ім. В. Лисенка, Кавалера ордена «За заслуги» ІІІ ст.

В.Д. Кирейко – автор багаточисленних творів, серед яких вокально-симфонічні та симфонічні твори, камерно-інструментальні твори, вокальні твори, опери: «Лісова пісня», «У неділю рано зілля копала», «Марко в пеклі», «Бояриня» та балети: «Тіні забутих предків», «Оргія», «Відьма», «Сонячний камінь».