2015

2015

Січень

Безкоровайний Василь Васильович – український композитор, диригент, піаніст, музичний діяч.

12 січня 2015 року виповнюється 135 років від дня народження Василя Васильовича Безкоровайного – українського композитора, диригента.

В. Безкоровайний – автор понад 350 різножанрових творів, які виконувалися до початку 1940-х років в Австралії, Канаді, США, та з 1997 року в Україні (“Київ Музик Фесті”. – Київ, 2001; Міжнародний фестиваль “Синій птах”. – Сімферополь, 2004).

Музична спадщина В. Безокровайного багата на твори для симфонічного оркестру («Українська різдвяна увертюра», «Думка-шумка», «Для розради»), фортепіанні п'єси («Спомини з гір», «Хризантеми», «В гаю зеленім», «Пісня без слів», «Заколисна пісня», хорові твори, дитяча казка-оперета «Червона Шапочка» (лібрето Л. Полтави), водевіль «Жабуриння» (співавтортсво з Володимиром Балтаровичем), псалми, пісні на слова українських поетів і власні, колядки, танці, обробки народних пісень та інш.

Кюї Цезар Антонович – російський композитор, музичний критик, пианист, музыкальный деятель, член «Могучей кучки» и Беляевского кружка, профессор фортификации, инженер-генерал.

18 січня 2015 року виповнюється 180 років від дня народження Цезаря Антоновича Кюї – російського композитора, музичного критика.

Творча спадщина композитора досить широка: 14 опер (у т.ч. «Син мандарина» (1859), «Вільям Раткліфф» (1869), «Анджело» (1875), «Сарацин» (1898), «Капітанська дочка» (1909)); 4 дитячі опери; твори для оркестру, камерних інструментальних ансамблів для фортепіано, скрипки, віолончелі; хори; вокальні ансамблі; романси (понад 250), серед яких найвідомішими є – «Сожжённое письмо», «Царскосельская статуя» (слова О. Пушкіна), «Эоловы арфы» (слова А. Майкова) та інші.

Окрім того Ц.Кюї є автором ряду статей з музики та фортифікацій.

Лютий

Крейслер Фріц – австрійський композитор і скрипаль.

2 лютого 2015 року виповнюється 140 років від дня народження Фріца Крейслера – австрійського композитора і скрипаля.

Ф. Крейслер – талановитий композитор, який прославивися своїми каденціями до концертів Й. Брамса і Л. В. Бетховена, багаточисленними п`єсами: «Китайський тамбурин», «Маленький віденьський марш», «Чудовий розмарин», «Муки кохання», «Радощі кохання», а також багаточисленними музичними містифікаціями.

Любомирський Григорій Львович – український композитор, музикознавець, педагог.

13 лютого 2015 року виповнюється 150 років від дня народження Любомирського Григорія Львовича – українського композитора, музикознавця, педагога.

Любомирський Г. Л. – автор підручників з теорії музики. Він є творцем симфонії, «Східного танцю» та «Елегії» для симфонічного оркестру, низки п'єс для фортепіано.

Березень

Вербицький Михайло Михайлович – український композитор, хоровий диригент.

4 березня 2015 року виповнюється 200 років від дня народження Михайла Михайловича Вербицького – українського композитора, хорового диригента, автора гімну України  «Ще не вмерла Україна».

М. М. Вербицький – автор музики до понад 20 вистав, а також музики до вистав «Верховинці» Юзефа Коженьовського, «Жовнір-чарівник» (за Квіткою-Основ'яненком), «Козак і охотник» Івана Анталовича-Вітошинського, «Проциха» Рудольфа Моха та інш.

Прибік Йосип Вячеславович – диригент, композитор, педагог.

11 березня 2015 року виповнюється 160 років від дня народження Йосипа Вячеславовича Прибіка – диригента, композитора, педагога.

Й. В. Прибік стоврив дві сюїти для оркестра, фортепіанні тріо, квартет, квінтет і сонату, кантати, вокальні п’єси для фортепіано.

Вперше в Одеському театрі опери і балету під його управлінням були поставлені опери «Іван Сусанін» та «Руслан і Людмила» М. Глінки, «Євгеній Онєгін», «Іоланта», «Чародійка» П. Чайковського, «Снігурочка», «Садко», «Казка про царя Султана» М. Римського-Корсакова.

Квітень

Нахабін Володимир Миколайович – український композитор, педагог, диригент.

21 квітня 2015 року виповнюється 105 років від дня народження Володимира Миколайовича Нахабіна, українського композитора, педагога, диригента.

Нахабін В. М. залишив після себе багату музичну спадщину, а саме: балети «Міщанин з Тоскани», «Марійка», «Данко», «Весняна казка», «Таврія»; музичні комедії «Амурський гість», «За ваше здоров'я»; для оркестру – три симфонії (1932, 1945, 1960), симфонічні поеми «Кордони», «Індустріальна поема», «Дівчина і смерть» (1956) та інш.; сюїти «Танцювальна», «Колгоспне свято» тощо; концерт для фортепіано з оркестром (1951), солоспіви, музику до театральних вистав та кінофільмів.

Легар Ференц – угорський композитор, диригент, видатний майстр віденської оперети.

30 квітня 2015 року виповнюється 145 років від дня народження Ференца Легара, угорського композитора, диригента, видатного майстра віденської оперети,

Легар Ф. прославився на весь світ опереттою «Весела вдова» – твором, який відкрив нову епоху в історії віденської оперети. Ф. Легар створив також 19 оперет, зокрема: «Граф Люксембург», «Циганська любов», «Там, де співає жайворонок, «Фраскіта», «Паганіні», «Царевич» та інш.

Творчість Легара Ф. принесла віденській опереті широке міжнародне визнання.

Травень

Колодуб Лев Миколайович – український композитор, заслужений артист України, лауреат Шевченківської премії.

1 травня 2015 року виповнюється 85 років від дня народження Лева Миколайовича Колодуба, українського композитора, заслуженого артиста України, лауреата Шевченківської премії 2010 року.

Колодуб Л. М. – автор багаточисельних музичних творів, серед яких: опери «Пробудження», «Незраджена любов», «Поет»; оперети «Веселі дівчата», «Місто закоханих», «Люблю тебе»; 12 симфоній для симфонічного оркестру; ряду концертів, концертіно для валторни, тромбона, кларнета, скрипок, фагота, гобоя; камерних творів для дерев`яних духових інструментів та ансамблю.

Благовидова Ольга Миколаївна – українська співачка, професор, заслужена артистка УРСР.

29 травня 2015 року музична спільнота відзначатиме 110 років від дня народження Ольги Миколаївни Благовидової, української співачки (мецо-сопрано), професора Одеської консерваторії (нині Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової), заслуженої артистки УРСР.

Ольга Миколаївна Благовидова – єдиний педагог у колишньому Радянському Союзі, в якого на конкурсі імені П. І. Чайковського три студенти завоювали перші премії: Микола Огренич (1970), Іван Пономаренко (1974), Людмила Сенчук (1978).

За роки артистичної діяльності О. М. Благовидова виконала понад 30 оперних партій і багато камерних творів, серед яких: Кармен («Кармен» Ж. Бізе), Графиня («Пікова дама» П. І. Чайковського), Аксінія («Тихий Дон» І. І. Дзержинського), Терпилиха («Наталка Полтавка» М. В. Лисенка) та інші.

 Червень

Ауер Леопольд Семенович – скрипаль, диригент і композитор.

7 червня 2015 року виповнюється 170 років від дня народження Леопольда Семеновича Ауера, відомого скрипаля, диригента і композитора.

Ауер Л. С. – засновник так званої російської скрипкової школи. Виховав понад 300 учнів, серед яких: Я. Хейфец, Е. Цимбаліст, М. Ельман, Й. Ахрон, Д. Бертьє, Ц. Ганзен та інші.

Ауер Л. С. – автор творів: «Угорська рапсодія», «Концертна тарантелла», «Романс», «Грези», двох каденцій скрипкового концерту Л. В. Бетховена, каденції до концерту Й. Брамса.

Фемеліді Володимир Олександрович – український композитор, диригент.

29 червня 2015 року виповнюється 110 років від дня народження Володимира Олександровича Фемеліді, українського композитора, диригента, нашого земляка.

Фемеліді В. О. – автор опери «Розлом» (поставлена 1929 року в Одесі), балету «Карманьйола» (1930 рік, Одеса), двох симфоній, фортепіанового концерту, скрипкового концерту, солоспівів, незакінченої опери «Цезар і Клеопатра»за Б. Шоу (1930–1931 рр.).

Липень

Костенко Валентин Григорович – оперний композитор, музикознавець, музичний критик.

28 липня 2015 року виповнюється 120 років від дня народження Валентина Григоровича Костенка, українського оперного композитора, музикознавця, музичного критика.

Костенко В. Г. написав оперу «Кармелюк», симфонічну музику, вокальні твори, музику до кінофільмів «Каховський плацдарм» (1933, у співавт. з І. Овадісом). Оркестрував гімн «Ще не вмерла Україна».

Солтис Адам Мечиславович – композитор, диригент, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР.

4 липня 2015 року виповнюється 125 років від дня народження Адама Мечиславовича Солтиса, відомого композитора, диригента та педагога, заслуженого діяча мистецтв УРСР.

Солтис А. М. – автор балету «Левове серце» (1930), 2 симфоній (1927; 1946), симфонічних поем, увертюр, камерних, симфонічних та фортепіанних творів, романсів, обробок українських та польських народних пісень, музики до вистави «Камінний господар» Лесі Українки.

Серед його учнів – Геннадій Ляшенко, Ігор Мацієвський, Анджей Нікодемовіч, Мирослав Скорик, Станіслав Скровачевський.

Серпень

Виноградський Олександр Миколайович – український і російський диригент, музично-громадський діяч, композитор.

5 серпня 2015 року виповнюється 160 років від дня народження Олександра Миколайовича Виноградського, українського і російського диригента, музично-громадського діяча, композитора.

Виноградський О. М. – автор варіацій для симфонічного оркестру, симфонічної поеми «Монахиня», двох струнних квартетів, сонати для скрипки й фортепіано та інш.

Малинка Олександр Никифорович – український етнограф, фольклорист.

7 серпня 2015 року виповнюється 150 років від дня народження Олександра Никифоровича Малинки, українського етнографа, фольклориста.

Малинка О. Н. досліджував фольклор, етнографію, легенди, говірки, обряди, весільне дійство, родини й хрестини, народні пісні та думи, колядки, щедрівки, замовляння, кобзарське мистецтво, живий вертеп, які побутували на Гетьманщині та Волині. Лауреат премії імені М. Гоголя Російської АН.
 Жовтень

1 жовтня – Міжнародний день музики. Заснований музичною радою (ІМС) при ЮНЕСКО згідно з Резолюцією 15-ї Генеральної Асамблеї, що пройшла в Лозанні в 1973 році.

Мета свята:

  • Поширення музичного мистецтва у всіх шарах суспільства.
  • Реалізація властивих ЮНЕСКО ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом і взаємного шанобливого ставлення до естетичних цінностей один одного.

Відзначається щорічно.

Березовський Максим Созонтович – український композитор, диригент, співак.

27 жовтня 2015 року виповнюється 270 років від дня народження Максима Созонтовича Березовського, українського композитора, диригента, співака.

М. С. Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів. Він поєднав у своїй творчості досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту.

Листопад

Бігдай Яким Дмитрович – український композитор, фольклорист, режисер.

17 листопада 2015 року виповнюється 165 років від дня народження Бігдая Якима Дмитровича, українського композитора, фольклориста, режисера.

Бігдай Я.Д. відомий як режисер української опери «Різдвяна ніч», «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Разом із П. Махровським написав музику до п'єси Я. Кухаренка «Чорноморський побит на Кубані в 1794-1796 рр.».

Бігдай Я.Д. – автор вокальних циклів «До Кобзаря» на вірші Тараса Шевченка, «Листи з Кубані» на вірші українських поетів. Головна праця – збірник «Пісні кубанських козаків» (1896-1901), який складався з 14 випусків загальною чисельністю 556 пісень.

Ігнацій Ян Падеревський – польський піаніст та композитор.

18 листопада 2015 року виповнюється 155 років від дня народження Ігнація Яна Падеревського, польського піаніста, композитора.

Падеревський І.Я. відомий як талановитий композитор, прославився своїми оркестровими, камерними, вокальними творами, серед яких: опера «Манру» (1901), дванадцать романсів на вірші Катюля Мендеса, варіації та фуги.

Грудень

Георгій Васильович Свиридов – россійський композитор, піаніст.

16 грудня 2015 року виповнюється 100 років від дня народження Георгія Васильовича Свиридова, россійського композитора, піаніста.

Серед його музичних творів всесвітньо відомий вальс до фільму «Метель» та сюїта «Время, вперед», тема заставки радянського головного випуску новин «Время».

В своїй музичній творчості Свиридов Г.В. використовував традиції  старовинного канту, обрядових пісень, знаменного співу у поєднанні з сучасною міською масовою піснею.

Григорій Гурійович Верьовка – український композитор, хоровий диригент.

25 грудня 2015 року виповнюється 120 років від дня народження Григорія Гурійовича Верьовки – українського композитора, хорового диригента.

Верьовка Г.Г. відомий як автор народних, жартівливих пісень, серед яких: «Ой, як стало зелено», «Ой, чого ти земле, молодіти стала», «І шумить, і гуде».

Верьовка Г.Г. створив обробки пісень російських повстанців-комуністів: «Вперед, народе, йди», «Карманьйола», а також обробки українських народних пісень. Серед творів великої форми – кантата «Ми ковалі своєї долі» на слова українського поета Павла Тичини.

Віддав належне ідеологічному дискурсу, створив пропагандистські пісні, зокрема, «Клятва», пісні, що оспівують каторжну працю на будівельних об'єктах ГУЛАГу: «Дівчата з Донбасу», «Пісня про Волго-Дон», «Шахтарочка».