Концертна афіша

всі концерти

2017

Січень

Жданов Сергій Сергійович – український композитор.

15 ічня 2017 року виповнюється 110 років від дня народження Сергія Сергійовича Жданова, українського композитора.

Музична спадщина С. С. Жданова є різнобічною. Він написав опери «Жакерія» (1935), «Щорс» (1937), «Багряні зірниці» (за повістю Коцюбинского «Fata Morgana», 1967); музичні комедії – «Паливода» (комедія Карпенка-Карого, 1939), «Божевільна красуня» (1941).

С. С. Жданов – автор музики до українських фільмів: «Коли співають солов'ї» (1957), «Сашко» (1959), «Морська чайка» (1961) та інших.

Китастий Григорій Трохимович – український композитор, диригент, бандурист.

17 січня 2017 року музична спільнота відзначатиме 110 років від дня народження Григорія Трохимовича Китастого, українського композитора, диригента, бандуриста.

Г. Т. Китастий – автор ряду творів для бандури, автор «Пісні про Тютюнника», збірника «Вставай, народе!» та композиції «Гомін степів» для капели бандуристів

Г. Г. Китастий – очільник першого ансамблю бандуристів Об'єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ).

Цікавим є той факт, що музична тема з «Пісні про Тютюнника» на слова Івана Багряного була використана американським гуртом The Ventures для композиції «Vibrations», а її фрагмент був відомий в СРСР як музична заставка до програми «Міжнародна панорама».

Лютий

Рудницький Антін Іванович – український композитор, піаніст, диригент, музикознавець, дійсний член НТШ, Голова Світового Об'єднання Українських Професійних Музик.

7 лютого 2017 року музична спільнота відзначатиме 115-річчя від дня народження Антіна Івановича Рудницького, українського композитора, піаніста і диригента, музикознавця, дійсного члена НТШ (з 1962 року), Голови Світового Об'єднання Українських Професійних Музик.

Музична спадщина А. І. Рудницького є різнобічною. Він написав численні музичні композиції, фортепіанні твори, камерну музику, симфонії, ораторії «Гайдамаки» (1974), «Посланіє» для хору (1960), опери «Довбуш» (1936) і «Анна Ярославна» (1966), балет «Бурі над Заходом» (1931), книжки «Українська музика» (1963), «Про музику і музик» (1980) та інші.

Першим із західноукраїнських композиторів почав активно впроваджувати модерні елементи тогочасної західньоевропейської музики.

Тутковський Микола Аполлонович – український композитор, піаніст, педагог і музичний діяч.

17 лютого 2017 року виповнюється 170 років від дня народження Миколи Аполлонович Тутковського, українського композитора, піаніста-віртуоза, педагога і музичного діяча.

М. А. Тутковський – автор ряду творів для симфонічного оркестру, фортепіано, скрипки, віолончелі й хору; опери «Буйний вітер»; підручника «Керівництво до вивчення гармонії» (1905).

Березень

Онеґґер Артур – видатний французький композитор і музичний діяч.

10 березня 2017 року музична спільнота відзначатиме 125-річчя від дня народження Артура Онеґґера, видатного французького композитора і музичного діяча, швейцарцяза походженням.

Творчість А. Онеґґера оригінально сполучає традиції французької й швейцарської народної й професійної музики із досягненнями музичної культури ХХ сторіччя. Його здобутки позначені гуманізмом, прогресивною й антифашистською спрямованістю..

Великий внесок А. Онеґґер вніс у розвиток жанру опери-ораторії. Серед таорів цього жанру виділяються: драматична ораторія «Цар Давид», ораторія «Лемент миру», драматична ораторія «Жанна д'Арк на багатті», кантата «Пісня Звільнення», «Різдвяна кантата». Писав також балети, оперети, романси, пісні, фортепіанні п'єси, музику до драматичних спектаклів, для радіо, кіно.

На честь А. Онеггера названо астероїд за № 27846 та А. Онеггер зображений на банкноті номіналом 20 Швейцарських франків

Ростропович Мстислав Леопольдович – видатний російський віолончеліст, диригента, відомий суспільний діяч.

27 березня 2017 року виповнюється 90 років від дня народження Мстислава Леопольдовича Ростроповича, видатного російського віолончеліста, диригента, відомого суспільного діяча.

М. Л. Ростропович став першим виконавцем 117 творів для віолончелі, здійснив 70 оркестрових прем'єр. Як камерний музикант виступав в ансамблі з Святославом Ріхтером, у тріо з Емілем Гілельсом і Леонідом Коганом.

Близько 60 композиторів присвятили свої твори М. Л. Ростроповичу, зокрема, Арам Хачатурян, Оґюст Беріо, Альфред Шнітке, Леонард Бернстайн, Вітольд Лютославський, Кшиштоф Пендерецький, Анрі Дютийє, Борис Чайковський.

Квітень

Козак Євген Теодорович – український композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч.

22 квітня 2017 року музична спільнота відзначатиме 110 років від дня народження Євгена Теодоровича Козака, українського композитора, хорового диригента, музично-громадського діяча.

Є. Т. Козак – автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорів «Під небом України», «Цвіти, Україно!», «Вітер з полонини», «Буковинська полька» та інш., вокальних ансамблів.

Успіх і визнання принесли йому пісні «Вівчарик» на слова Григорія Коваля, «Верховино, мій ти краю» на народний текст, численні обробки буковинських і галицьких народних пісень.

Леонкавалло Руджеро – видатний італійський композитор.

25 квітня 2017 року виповнюється 160 років від дня народження Руджеро Леонкавалло, видатного італійського композитора.

Леонкавалло Р. – автор більш ніж 20 опер, оперети «Королева троянд», балету «Життя маріонетки», романсів, фортепіанних творів.

Найпопулярніша його опера – «Паяци», яка разом із «Сільською честю» П. Масканьї є еталоном веристської опери. Відомі також його опери «Богема» (1897) та «Заза» (1900).

Травень

Дрімцов Сергíй Прокопович – композитор, фольклорист, хоровий диригент, педагог. 

15 травня 2017 року музична спільнота відзначатиме 150 – річчя від дня народження Сергíя Прокоповича Дрімцова – композитора, фольклориста, хорового диригента, педагога. 

Сергій Прокопович Дрімцов багато зробив для розвитку музичної освіти в Україні, працював педагогом і керував рядом навчальних закладів. Він брав участь в організації Харківського відділення музичного товариства імені Миколи Леонтовича (1922), Харківської філармонії (1928), був членом Вищого музичного комітету Голів політосвіти НКО, Всеукраїнського товариства драматургів і композиторів.

Відомий своєюінструментальною та вокальною музикою: «Думка», «Ноктюрн», тріо «Кобзарський спів». С.П. Дрімцов – автор ряду сюїт і квартетів для фортепіано, обробки народних пісень; музики до театральних вистав.

Вільбоа Костянтин Петрович – відомий композитор, диригент.

17 травня 2017 року виповнюється 200 років від дня народження Костянтина Петровича Вільбоа, відомого композитора, диригента.

К. П. Вільбоа – автор популярних свого часу пісень та побутових романсів, зокрема, героїко-романтичного дуету «Моряки» («Нелюдимо наше море», сл. М. M. Язикова), «Думка» (сл. Т. Г. Шевченка), «На повітряному океані» (сл. М. Ю. Лермонтова).

К. П. Вільбоа належать: опери – «Наташа, або Волзькі розбійники», «Тарас Бульба», «Циганка»; музика до драми «Псковитянка»; обробки народних пісень – «Російські народні пісні» під ред. А. О. Григор'єва, «Російські романси та народні пісні», перекладення пісень для різних інструментів («150 російських народних пісень») та інш.

Червень

Воячек Богумил Іванович – контрабасист, диригент, композитор, педагог.

10 червня 2017 року музична спільнота відзначатиме 160-річчя від дня народження Богумила Івановича Воячека – контрабасиста, диригента, композитора, педагога.

Воячеку Б. І. належить інструментування опери «Катерина» М. Аркаса, зроблена для театральної трупи М. Л. Кропивницького. Він є автором опери «Вій» (за М. Гоголем); урочистої кантати, присвяченої театру Соловцова (для хору, солістів та оркестру); симфонічної поеми пам'яті П. І. Чайковського; увертюри на молдавські народні мелодії; ряду п'єс для фортепіано; романсів та серенад для віолончелі з оркестром; маршів для духового оркестру та інш.

Яворський Болеслав Леопольдович – відомий піаніст, композитор, музикознавець, диригент, педагог.

22 червня 2017 року виповнюється 140 років від дня народження Болеслава Леопольдовича Яворського, відомого піаніста, композитора, музикознавця, диригента, педагога.

Яворський Б. Л. створив теорію ладового ритму (слухового тяжіння). Він є співавтором підручників та навчальних посібників: «Побудова музичної мови» (частини 1-3, 1908); «Вправи в утворенні схем ладового ритму» (частина 1, 1928); «Структура мелодії» (1929), а також автором опери «Вишка Жовтня» (1930), творів для фортепіано, солоспівів, обробок українських народних пісень.

Серед учнів Яворського Б. Л. – М. Леонтович, М. Вериківський, П. Козицький, Г. Верьовка.

Липень

Гайдамака Петро Данилович – український композитор, диригент, музично-громадський діяч.

12 липня 2017 року музична спільнота відзначатиме 110-річчя від дня народження Петра Даниловича Гайдамаки – українського композитора, диригента, музично-громадського діяча.

Гайдамака П. Д. – автор вокально-симфонічних творів (кантата-симфонія «Пісні серця», «Краю мій» та інш.);творів для симфонічного оркестру (сюїта «Молоді літа» (1935), «Партизанська симфонія» (1946), Партита (1972), Рапсодія (1972) та інш.);концертів для гобоя, балалайки; п'єс для фортепіано;хорів «Дума про Богдана Хмеля», «Калинонька» та інш.; вокальних циклів («Дніпрової сонети», «Мелодії», «Дівочі листи» та інш.); романсів, пісень, обробок народних пісень; музики до радіовистав.

Дремлюга Микола Васильович – український композитор, педагог, музично-громадський діяч, член Національної спілки композиторів України, народний артист України.

15 липня 2017 року виповнюється 100 років від дня народження Миколи Васильовича Дремлюги – українського композитора, педагога, музично-громадського діяча, члена Національної спілки композиторів України, народного артиста України.

Дремлюга М. В. – автор кантат («На оновленій землі», «На колгоспних полях»), творів для симфонічного оркестру,концертів для інструментів з оркестром: фортепіано, труби, скрипки, бандури, гобоя та інш.

Серпень

Крушельницька Ганна Амвросіївна – українська оперна концертна співачка.

18 серпня 2017 року музична спільнота відзначатиме 130-річчя від дня народження Ганни Амвросіївни Крущельницької – української оперної та концертної співачки (сопрано), сестри Соломії Крушельницької.

Крушельницька Г. А. виконувала твори Петра Чайковського, Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, Ріхарда Вагнера, Василя Барвінського, Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Остапа Нижанківського, Дениса Січинського. Мала голос красивого «віолончельного» тембру і відмінну вокальну школу.

Відома за виконанням оперних партій: Наталки, Марусі («Наталка Полтавка», «Чорноморці» Миколи Лисенка), Оксани («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського), Ірис («Ірис» П'єтро Масканьї), Зіглінди, Єлизавети («Валькірія», «Тангейзер» Рихарда Вагнера), Мікаели («Кармен» Жоржа Бізе), Мімі («Богема» Джакомо Пуччіні) та інші.

Станко Олександр Олександрович – український скрипаль, композитор, педагог, заслужений діяч мистецтв України, член Спілки композиторів України, професор Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової.

30 серпня 2017 року виповнюється 90 років від дня народження Станко Олександра Олександровича – українського скрипаля, композитора, педагога, заслуженого діяча мистецтв України, члена Спілки композиторів України, професора Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової.

Станко О. О. в Одеській консерваторії пропрацював близько 60 років на оркестровому факультеті. Серед його учнів дипломант Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського Г. Кнеллер, лауреат Міжнародного конкурсу в Італії Я. Ревуцький, лауреати Міжнародних конкурсів і Всеукраїнського конкурсу імені Миколи Лисенка О. Соколовська й О. Соболєва, народний артист Туркменістану Г. Неймарк та інші.

Жовтень

1 жовтня 2017 року світова спільнота відзначатиме Міжнародний день музики, мета якого – поширення музичного мистецтва у всіх шарах суспільства, реалізація ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом і взаємного шанобливого ставлення до естетичних цінностей один одного.

Міжнародний день музики був заснований за ініціативою Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО. Рішення про проведення Міжнародного дня музики було прийнято на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 році.

Кальман Імре – угорський композитор, один із засновників і найвизначніших представників віденської оперети.

24 жовтня 2017 року виповнюється 135 років від дня народження Імре Кальмана – угорського композитора, одного із засновників і найвизначніших представників віденської оперети.

Творчий доробок І. Кальмана становить 20 оперет, серед яких найвідоміші – «Циган-прем'єр» (1912), «Сільва» (1915), «Баядера» (1921), «Маріца» (1924), «Принцеса цирку» (1926), «Фіалка Монмартру»  (1930).

Імре Кальман також є автором симфонічних творів, інструментальних п'єс та романсів.