Міністерство культури України
 
Міністерство освіти і науки України

Історія кафедри оркестрових духових та ударних інструментів

Всі жанри оркестрової музики – від шедеврів, створених композиторами різних віків, до сучасної музики, що звучать у виконанні симфонічних, духових, естрадних та камерних оркестрів являють собою невід’ємну частину нашої культури, нашого життя. Духовим інструментам у всі часи надавалось важливе значення, вони були учасниками визначних подій, свідками перемог і поразок, супроводжували повсякденне життя як заможних, так і бідних прошарків суспільства.

Як тільки первісні люди навчились видобувати звуки з очерету, морських раковин, рогів тварин, вони стали активно використовувати їх – спочатку на полюванні, пізніше в різних обрядових та святкових церемоніях.

Поступово об’єктивні життєві запити примусили людину думати про вдосконалення цих найпростіших музичних інструментів, які в процесі еволюції пройшли шлях розвитку та розділились на три різновиди сучасних духових інструментів: 1 – флейти, 2 – інструменти язичкового типу (гобої, кларнети та фаготи), 3 – нащадки сучасних мідних духових інструментів, в основі звуковидобування яких лежить коливання повітряного стовпа, що утворюється безпосередньо губами.

Духові музичні інструменти займали визначне місце в житті наших предків, які жили на території Київської Русі. Вони супроводжували різні придворні церемонії, звучали на банкетах в багатих будинках бояр та купців, музиканти приймали участь на прийомах послів та у військових баталіях. Збереглися численні фрески у Софіївському соборі міста Києва та старовинні літописні документи, які свідчать про високий рівень виконавства на духових інструментах в ті часи.

В 1794 році на півдні Російської імперії на березі Чорного моря було засноване і почало свій бурхливий розвиток місто Одеса, яке в дуже короткий час стало одним із визначних центрів музичної культури Півдня Росії.

Тут збігалися не тільки торгівельні шляхи, що брали свій початок в багатьох країнах світу, а і життєві та творчі шляхи видатних музикантів, які грали в оркестрах, виступали в концертах, працювали викладачами і часто осідали в місті на постійне життя. В середині XIX ст. Одеса була третім містом Російської імперії, де відбувались всі найбільш значні культурні події, за нею закріплюється титул „Південної Пальмири”.

Одеські газети за 1830 рік пишуть про активність концертної діяльності виконавців на духових інструментах і це вірогідно пов’язане з конструктивним вирішенням хроматизації мідних духових інструментів, які отримали право на сольні виступи та новим романтичним напрямком у виконавстві. Газети оголошують про концерти першого валторніста театру А. Кредацці, гобоїста Маньябло, кларнетиста Бєллєті, трубача Вендта, гобоїста оркестру Паризької опери Олів’є, валторніста Л. Саваре, кларнетиста Леонардо Філіпіні та інших. Про це пише в „Музыкальном Вестнике” К.Е. Мюльберг.

Слава Одеси в цілому пов’язана з діяльністю видатних виконавців, але до розвитку музичного життя в місті проявляли велику зацікавленість і найбільш відомі композитори того часу, які своїми візитами плідно впливали на культуру та розвиток виконавства в місті, вписували значні сторінки в її славну історію.

В 1884 році було відкрите відділення Імператорського російського музичного товариства (ІРМТ), а в 1897 році Одеське музичне училище. В кінці вісімдесятих років А. Г. Рубінштейн висунув ідею про відкриття двох урядових консерваторій – на півночі (інструментально-симфонічна музика) і на півдні (вокал). В числі можливих претендентів він назвав Одесу, враховуючи сприятливий місцевий клімат для співаків.

Відкриття о Одесі ІРМТ, а пізніше музичного училища сприяло організації симфонічного та духового оркестрів, що активізувало приїзди до нашого міста відомих виконавців, композиторів та диригентів. Починаючи з 1869 року до Одеси неодноразово приїжджали виконавці Генрік та Йосип Венявські (скрипка та ф-но), Пабло Сарасате скрипка (1876). За диригентським  пультом одеська  публіка того часу бачила відомих композиторів – П. І. Чайковського (1887, 1893), М.А. Римського-Корсакова (1894), А. С. Аренського (1891, 1902, 1904), М. В. Лисенка (1893), Е. Ф. Направника (1894), О. М. Скрябіна (1887, 1911, 1914), С. В. Рахманінова (1895, 1911, 1913), О. К. Глазунова (1908, 1912, 1927), П. Масканьї (1908), М. М. Іпполітова-Іванова (1909), Р. М. Гліера (1910, з 1913 – 1953 багаторазово) та іних.

В музичному житті Одеси червоним рядком вписана творча діяльність виконавців на духових інструментах, що грали в оркестрі оперного театру, в симфонічних зборах, на концертних естрадах і закритих вечорах академічних концертів в навчальних закладах. Найбільш яскравим і авторитетним виконавцям довіряли педагогічну роботу в музичній школі і музичному училищі, пізніше – в консерваторії.

Серед видатних подій культурного життя Одеси 1871 року слід виділити концерти професорів Петербурзької консерваторії – корнетиста В. Вурма та віолончеліста К. Давидова що відбулися в рамках гастрольної поїздки по південних містах Росії. Характеризуючи гру В. Вурма рецензент писав: «... неймовірно, які м’які, оксамитові звуки видобував цей артист». Преса Одеси дуже оперативно і детально висвітлювала всі концерти що відбувалися в місті, не залишаючи по за своєю увагою духові інструменти.

За короткий час після відкриття в Одесі музичного училища (1897), завдяки високому професійному рівню викладацького складу, були підготовлені кваліфіковані національні кадри виконавців на духових інструментах, які стали прикрасою творчих колективів країни.

Випускники училища Я. Б. Скоморовський (труба), В. Халіп (фагот), Л. Я. Могилевський (труба), О. Ф. Лопатін (валторна), С. О. Чернецький (тромбон), М. І. Табаков (труба) працювали оркестровими музикантами і заслужили повагу видатних музикантів Росії.

1913 року царським урядом приймається рішення про відкриття консерваторії в місті Одесі, це була четверта консерваторія в Росії та перша на терені нинішньої України. І в цьому ж році була створена кафедра духових та ударних інструментів, де викладачами духових інструментів стали кращі фахівці того часу: Л. В. Роговий (флейта), В. Шамраєв (гобой), П. Фідлер (кларнет), Г. Гауер (фагот), В. В. Ріхтер (валторна), Л. Я. Могилевський (труба), Г. М. Лаецо (тромбон), які мали великий викладацький досвід роботи в музичній школі та музичному училищі.

Відповідно свідченням Біографічного словника з Одесою пов’язані імена багатьох видатних виконавців на мідних духових інструментах.

Табаков Михайло Інокентійович народився 19 січня 1877 року в м. Одесі в сім’ї робітника порту. Грі на трубі навчався в музичній школі та музичному училищі Одеси (1889 – 1891). З 1891 року артист оркестрів Одеси, Сімферополя, Севастополя, Тбілісі, Ростова на Дону та Москви. Засновник російської радянської школи гри на трубі, заслужений діяч мистецтв РРСФР, професор, доктор мистецтвознавства один із організаторів  та керівників „Персимфансу” (перший симфонічний ансамбль без диригента).

Чернецький Семен Олександрович народився 24 жовтня 1881 року в м. Одесі – тромбоніст, диригент, педагог, композитор; заслужений діяч мистецтв РСФР, лауреат Державної премії СРСР. В своїй автобіографії С. Чернецький пише: «Першу музичну освіту я отримав дома, потім мене віддали в Одеське музичне училище по класу тромбона проф. Г. М. Лаецо...». 1900-1910 – капельмейстер військових оркестрів Одеси та Кишинева. 1911-1917 – навчання в Петербурзькій консерваторії в класах композиції та диригування. У Московській консерваторії на військовому факультеті викладав диригування та стройовий репертуар. З 1924 по1948 рік – головний інспектор оркестрів Червоної армії і Флоту.

Орвід Георгій Антонович народився 25 листопада 1904 року в місті Вознесенську Миколаївської губернії – трубач, педагог, лауреат Всесоюзного конкурсу виконавців на духових інструментах (1941), заслужений діяч мистецтв РСФР, професор. В Одесі пройшли його юнацькі роки, грав в міському духовому оркестрі, був учасником загону „Червоного козацтва” як трубач і військовослужбовець. В 1927 році закінчив Київську консерваторію, з метою підвищення кваліфікації поступив на старші курси Московської консерваторії в клас М.І. Табакова, де в 1931 році почалась його діяльність як викладача класу труби.

З Одесою пов’язане ім’я Н.Г. Рахліна, видатного диригента, Народного артиста СРСР. Він народився 10 січня 1906 року в Сновську (тепер м. Щорс) Чернігівської губернії. Юнацькі роки пройшли в Одесі, був вихованцем та грав на трубі і баритоні у військовому оркестрі загону „Червоного козацтва” Григорія Івановича Котовського. До останніх років свого життя любив і часто приїжджав в Одесу, систематично виступав як диригент з філармонійним оркестром. Професор Лео Гінзбург писав про нього: «Якщо скласти всіх нас радянських диригентів – то не буде і половини Рахліна».

В тридцятих роках минулого століття відбулось поповнення викладацького складу кафедри духових інструментів Одеської консерваторії молодими, талановитими викладачами, що плідно вплинуло на розвиток виконавства на духових інструментах в місті Одесі. На посаду викладача класу валторни був запрошений випускник Петербурзької консерваторії, соліст Одеського оперного театру (1-а валторна) О.Ф. Лопатін, клас фагота очолив М.Р. Погребняк, тромбона та туби – А.О. Лівшиць (бас-тромбоніст симфонічного оркесту оперного театру). І як наслідок – в довоєнний період з’явилася низка яскравих випускників, які стали прикрасою професійних музичних колективів Радянського Союзу: трубач – Г.Д. Леонов (композитор, диригент, пізніше – викладач консерваторії, доцент); валторністи – Ф. Дубінський (з 1935 року соліст симфонічного оркестру Великого театру СРСР), Д.Г. Гершфельд (соліст Кишинівського симфонічного оркестру, заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР, ректор Кишинівської консерваторії); тромбоністи – В. Кірасіров (соліст симфонічного оркестру Великого театру СРСР), К.М. Єненко (доцент Кишинівської консерваторії), Булигін (заслужений артист Узбецької РСР), О.М. Карножицький (соліст симфонічного оркестру Одеської філармонії); В.П. Базилевич (органістка, диригент, доцент кафедри духових та ударних інструментів), кларнетист В.П. Повзун (заслужений діяч мистецтв України, професор, академік, ректор Кишинівської пізніше Одеської консерваторії).

В повоєнний період викладачами кафедри духових інструментів була підготовлена велика кількість видатних виконавців. Так, випускник класу кларнета К.Е. Мюльберг в 1957 році став лауреатом I премії Всесоюзного фестивалю Радянської молоді та Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві (III премія та Бронзова медаль), флейтист С.І. Закорський (соліст симфонічного оркестру Одеської обласної філармонії), пізніше отримав почесне звання Заслуженого артиста України та вчене звання професора кафедри духових та ударних інструментів Одеської державної консерваторії імені А.В. Нежданової. Тромбоністи: Ф.М. Євтушенко зайняв посаду соліста в Заслуженому симфонічному оркестрі Російської федерації, А.Ф. Єгоров став доцентом Донецької консерваторії, В.Ф. Калюжний, В.Ф. Готчев, І.І. Вапняр, О.А. Афанасьєв, Є.К. Паламарчук – солістами симфонічних оркестрів м. Одеси та викладачами музичних навчальних закладів. Випускники класу валторни викладача О.Ф. Лопатіна М.К. Чернявський, С.С. Степаненко та О.М. Березняк отримали посади солістів симфонічних оркестрів оперного театру та філармонії в м. Одесі. Г. Ковпак, М. Станіславський (після виходу на пенсію викладав клас валторни в Національній музичній академії України імені П.І. Чайковського) та М. Салій стали солістами оркестру Київського театру опери та балету імені Т.Г. Шевченка.

Пізніше відповідно конкурсним прослуховуванням випускники кафедри духових інструментів гобоїст М. Кононов, валторністи П. Грушовенко, О. Токаренко та трубач М. Баланко також стали солістами симфонічного оркестру Київського театру опери та балету імені Т.Г. Шевченка, кларнетист Іван Оленчик отримав посаду соліста Державного симфонічного оркестру СРСР (Москва). Четверо випускників кафедри духових та ударних інструментів Одеської державної консерваторії імені А.В. Нежданової являються викладачами Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського (м. Київ): М. Кононов викладає гобой, М. Станіславський та П. Грушовенко – валторну, заслужений артист України М. Баланко – трубу. М. Волков (випускник 1972 року) викладав кларнет в інституті імені Гнесіних (Москва), заслужений артист України В. Подольчук – трубу в Донецькій консерваторії імені С.С. Прокоф’єва. Всі викладачі кафедри духових та ударних інструментів Одеської музичної академії являються випускниками Одеської державної консерваторії.

Викладачами кафедри була вихована велика кількість лауреатів Республіканських, Національних та Міжнародних конкурсів, які успішно витримують конкурси на заміщення посад в провідні творчі колективи країни. Значна кількість випускників нагороджена почесними званнями Заслужених артистів України, Білорусії та Росії: флейтист – С.І. Закорський (заслужений артист України); кларнетисти – К.Е. Мюльберг (заслужений діяч мистецтв, професор), І. Оленчик (заслужений артист Росії), В. Томащук (заслужений артист України); валторністи – В. Блащук (Заслужена артистка Росії), В. Бондарчук (заслужений артист України), Г. Шорсткий (заслужений артист України), трубачі – М. Баланко, В. Подольчук та Ю. Кафельников (Заслужені артисти України), В. Семенюк (заслужений артист Білорусі), Д. Княжицький та Б. Демидов (Заслужені артисти АР Крим).

В 1970-80-х роках минулого століття відбулася чергова зміна викладацького складу в класах мідних духових інструментів Одеської консерваторії: В.М. Луб – труба, С.Г. Горовой та В.Ф. Готчев – тромбон, В.І. Бондарчук – валторна, В.М. Лисиця – ударні інструменти, що позитивно позначилось на виконавському рівні випускників кафедри.

В концертних залах міста Одеси систематично звучать твори для духових інструментів у супроводі симфонічного оркестру. Г. Кисельников виконав з філармонійним оркестром концерт для труби А.Г. Арутюняна (диригент В. Дударова), В. Томащук – концерти для кларнета В.А. Моцарта та концертино К.М. Вебера, – концерти для валторни В.А. Моцарта № 2, 3, Р. М. Гліера, Л. Колодуба № 1 та Р. Штрауса № 1 (диригенти Г. Гоцирідзе, В. Блінов, І. Шаврук та Н. Пономарчук). З сольними програмами виступали фаготист С. Штикало та гобоїст Б. Шестопал. Плідно працював перший флейтист Одеського філармонійного оркестру заслужений артист України С.І. Закорський. Його висока виконавська майстерність завжди була прикрасою симфонічних та камерних концертів (солістом Одеського філармонійного симфонічного оркестру працював до 1993 року,  викладачем консерваторії – до 1998 року). Репертуарний список Станіслава Івановича нараховував понад 200 творів, він був одним із найбільш визначних  концертних виконавців – духовиків за всю історію кафедри духових інструментів Одеської консерваторії.

У супроводі Одеського філармонійного оркестру в 1974 році виступав народний артист СРСР, трубач Т.О. Докшицер. В залі театру опери та балету виступали виконавці на духових інструментах з різних країн світу: 2003 р. – Джон  Уолес (Англія) з концертом Гуммеля для труби з симфонічним оркестром та Брас квінтет „Колекція Уолеса” в складі Джон Уолес та Джон Міллер труби, Пол Гардхем валторна, Саймон Гантон тромбон та Ентоні Джордж туба.  Соліст симфонічного оркестру Віденської філармонії (Австрія) Дітмар Кюбльбек виконував в залі філармонії концерт для бас-тромбона Х. Ебенхоха (22 червня 1994 р.) та концерт А. Томазі для тромбона з оркестром (вересень 2001 р. та 2010 р.) в супроводі Одеського державного симфонічного оркестру. В травні 2004 року в залі консерваторії відбувся концерт випускників Санкт-Петербурзької консерваторії, лауреатів Міжнародних конкурсів – тромбоніста Олександра Горбунова (соліста Російського симфонічного оркестру під керівництвом В. Співакова) та кларнетиста Сергія Римаря.

2006 року в залі філармонії Національним Одеським філармонійним оркестром була виконана Концертна симфонія В.А. Моцарта для гобоя, фагота, кларнета і валторни, солісти – Б. Шестопал (гобой), С. Штикало (фагот), В. Бондарчук заслужений артист України (валторна), В. Томащук заслужений артист України (кларнет). В приміщенні Російського театру відбувся концерт-бенефіс Заслуженого артиста України В. Томащука (кларнет).

В консерваторії, музичному училищі, в залі „Будинку актора” та Літературному музеї систематично проходять концерти, де звучить труба, валторна, тромбон, брас ансамблі та дерев’яні інструменти. Важливу роль в популяризації духових інструментів та розвитку виконавської майстерності відіграють оркестри міста: духовий оркестр Одеської державної музичної академії імені А.В. Нежданової (диригент заслужений артист України, професор В.М. Лясота), симфонічний оркестр музичної академії (диригент – академік С.Г. Мацоян), муніципальний духовий оркестр імені О.Я. Саліка (диригенти заслужений працівник культури України М.С. Дзевік та заслужений діяч мистецтв України і Польщі С.П. Волинов), оркестр штабу Південного оперативного командування збройних сил України (диригенти підполковники В.Д. Семенов та І.М. Чирка), в репертуарі яких звучать твори для мідних та дерев’яних інструментів, які користуються великим успіхом у слухачів. Звучать твори класиків та сучасних авторів для духових інструментів у Великому залі консерваторії – це академічні концерти, екзамени та відкриті кафедральні концерти.

Сьогодні всі творчі колективи Одеси укомплектовані високопрофесійними виконавцями, випускниками кафедри духових та ударних інструментів Одеської державної консерваторії імені А.В. Нежданової (нині Одеська державна музична академія). В Національних творчих колективах України солістами оркестрів працює велика кількість її випускників – флейтисти В. Барило, С. Лаптєв, А. Лазутіна; гобоїсти – М. Кононов, В. Дикий, А. Литовченко та І. Шаварський; кларнетисти – заслужений артист України В. Томащук, І. Юзвак, М. Шевчук, В. Голяк; фаготисти С. Штикало, В. Янчук, І. Грицюк, В. Ухов; валторністи – заслужений артист України В. Бондарчук, П. Грушовенко, О. Токаренко, П.Суржиков, К. Горєлов, В. Мартинюк, І. Єфімов, Д. Зємцов, Ю. Мандзій, О. Мельниченко, В. Апостол, І. Петриченко, Б. Карпенко, М. Чорпіта, А. Пастухов, О. Магльований Д. Каковкін, В. Каландей; трубачі – заслужений артист України М. Баланко, В. Семенюк; С. Іщенко, В. Іщенко та О. Семерюк; тромбоністи – М. Артюшенко, В. Росада, А. Цуканов, тубіст В. Самойленко та інші.

Випускники кафедри духових інструментів Одеської консерваторії плідно працюють в філармонійних симфонічних оркестрах, оркестрах оперних театрів, викладачами музичних шкіл, музичних училищ та вищих навчальних закладів України. Значна частина випускників працює солістами оркестрів за кордоном, що є свідченням високого рівня підготовки студентів в класах духових інструментів Одеської консерваторії (нині – Одеської державної музичної академії імені А. В. Нежданової).

Завідувачі кафедри духових та ударних інструментів
Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової
(нині – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової)

Л.Я. Могилевський
(1913 – 1950)*
М.Д. Покровський
(1950 – 1955)
Г.Д. Леонов
(1956 – 1964)

Базилевич В.П.
(1965 – 1969)

В.М. Луб
(1979 – 1989)

К.Е. Мюльберг
(1969 - 1978)
(1989 - 2010)

* В дужках вказані роки роботи на посаді завідувача кафедрою

Склад викладачів кафедри духових та ударних інструментів починаючи з дня заснування Одеської державної консерваторії

1913-й рік:

  • Флейта – Роговий Л.В.                                                                    
  • Гобой – Шамраєв В.                              
  • Кларнет – Фідлер П.                                 
  • Фагот – Гауер Г.                                                         
  • Валторна – Ріхтер В.В.                     
  • Труба – Могилевський Л.Я.
  • Тромбон – Лаецо Г.М.

1920-ті роки:

  • Флейта – Роговий Л.В.
  • Гобой – Шамраєв В.,  Штром Ю.С.
  • Кларнет – Фідлер П., Чернятинський М.М.
  • Фагот – Гауер Г.
  • Валторна – Ріхтер В.В.
  • Труба – Могилевський Л.Я.
  • Тромбон – Лаецо  Г.М., Лівшиць А.О.

1930-ті роки:

  • Флейта – Роговий Л.В.
  • Гобой – Штром Ю.С.
  • Кларнет – Моравек  А.Й., Чернятинський Н.Н.
  • Фагот – Гауер Г.,  з 1935 р. Погребняк М.Р.
  • Валторна – Лопатін О.Ф.
  • Труба – Могилевський Л.Я.
  • Тромбон – Лівшиць А.О.       
  • Ударні – Райкін ? ?

1944-й рік:

  • Флейта – Роговий Л.В., Ковлер М.Я. з 1948 р.
  • Гобой – Наркутський П.В. з 1947 р.     
  • Кларнет – Базилевич В.П.                                                                
  • Фагот – Погребняк М.Р.                       
  • Валторна – Лопатін О.Ф.                             
  • Труба – Могилевський Л.Я.                     
  • Тромбон – Руденко А.П. з 1946 р.        
  • Ударні – Вотрін В.І.

 

1947 рік. Викладачі кафедри духових та ударних інструментів:
М.Р. Погребняк (фагот), В.П. Базилевич (кларнет), Л.Я. Могилевський (зав. кафедрою, труба), О.Ф. Лопатін (валторна), А.П. Руденко (тромбон).    

1950-ті роки: 

  • Флейта – М.Я. Ковлер
  • Гобой – П.В. Наркутський
  • Кларнет – В.П. Базилевич, з 1952 р. К.Е. Мюльберг
  • Фагот, (гоб.) –  П.І. Поползін
  • Валторна – О.Ф. Лопатін                               
  • Труба – Г.Д. Леонов                           
  • Тромбон – А.П. Руденко,  
  • Ударні – В.І. Вотрін                                        

1960-ті роки:

  • Флейта – М.Я. Ковлер (до 1966 р.), з 1963 р. С.І. Закорський
  • Гобой – М.К. Генарі (з 1962 р.)                          
  • Кларнет  – К.Е. Мюльберг, В.П. Повзун з 1961 р.
  • Фагот – П.І. Поползін,  з 1966 р. М.І. Карауловський
  • Валторна – О.Ф. Лопатін, з вересня 1967 р. О.М. Березняк
  • Труба – Г.Д. Леонов 
  • Тромбон – В.Ф. Калюжний
  • Ударні – В.І. Вотрін

1961 рік. Викладачі кафедри духових та ударних інструментів.
Сидять: О.Ф. Лопатін, В. П. Базилевич, В.М. Яблонський (Київ), Г.Д. Леонов (зав. кафедрою), М.Я. Ковлер, стоять: В.Ф. Калюжний, К.Е.Мюльберг, П.І. Поползін.

1970-ті роки:

  • Флейта – С.І. Закорський   (з 1963 р).
  • Гобой – М.К. Генарі
  • Кларнет – В.П. Повзун,  К.Е. Мюльберг
  • Фагот – М.І. Карауловський
  • Валторна – О.М. Березняк
  • Труба – В.М. Луб з 1972 р.                    
  • Тромбон – В.Ф. Калюжний,  з 1977 по 1980 Горовой С.Г.
  • Ударні – Вотрін В.І., Лисиця В.О.

1970 рік. О.М. Березняк, В.Ф. Калюжний, М.К. Генарі, Г.Д. Леонов, К.Е. Мюльберг, В.І. Вотрін, С.І. Закорський.

1980-ті роки:

  • Флейта – С.І. Закорський
  • Гобой – М.К. Генарі
  • Кларнет – В.П. Повзун, К.Е. Мюльберг
  • Фагот – М.І. Карауловський
  • Саксофон – М.В. Крупей з 1979 р.
  • Валторна – В.І. Бондарчук (1979 -1984), О.А. Осипенко (1984-1989)
  • Труба  – В.М. Луб  
  • Тромбон – В.Ф. Готчев                               
  • Ударні – В.О. Лисиця 

1987 рік. Сидять: В.Ф. Готчев, С.І. Закорський, М.К. Генарі, К.Е. Мюльберг, В.П. Повзун, М.І. Карауловський, стоять: О.А. Осипенко, М.В. Крупей, В.Й. Фрейдман, І.М. Борух, І.К Баранова (концертмейстер), С. Горохович (концертмейстер), В.М. Луб, Р. Гіндіна (концертмейстер), Ю. Ємельянов, А.І. Давиденко.

1990-ті роки:

  • Флейта – С.І. Закорський, з 1997 р.  В.Ю.  Дзисюк
  • Гобой – М.К. Генарі
  • Кларнет – В.П. Повзун,  К.Е. Мюльберг, з 1992  р. З.П. Буркацький 
  • Фагот – М.І. Карауловський, з 1995 року  С.Г. Штикало
  • Саксофон – Крупей М.В.
  • Валторна – В.І. Бондарчук
  • Труба – І.М. Борух
  • Тромбон – В.Ф. Готчев
  • Ударні – В.О. Лисиця

2003 рік. Сидять: С. Туренко, Д. Маркова. К.Е. Мюльберг, І.К. Баранова, В.І. Бондарчук; стоять; І.М. Борух, В.Ф. Готчев, О.Г. Скібінська, З.П. Буркацький, М.В. Крупей, О.М. Рало, С.Г. Штикало, В.М Казиміров.

2000-й рік:

  • Флейта – В.Ю. Дзисюк
  • Гобой – М.К. Генарі, з 2002 р. О.Г. Скібінська
  • Кларнет – К.Е. Мюльберг,  З.П. Буркацький
  • Фагот – С.Г. Штикало
  • Саксофон – М.В. Крупей
  • Валторна – В.І. Бондарчук                       
  • Труба – І.М. Борух, В.М. Казиміров                              
  • Тромбон – В.Ф. Готчев                           
  • Ударні – В.О. Лисиця , з 2002 р. О.М. Рало 

2010-й рік:

  • Флейта – В.Ю. Дзисюк
  • Гобой – О.Г. Скібінська
  • Кларнет – К.Е. Мюльберг,  З.П. Буркацький
  • Фагот – І. Грицюк
  • Саксофон – М.В. Крупей
  • Валторна – В.І. Бондарчук                       
  • Труба – І.М. Борух, В.М. Казиміров                              
  • Тромбон – В.Ф. Готчев                           
  • Ударні – О.М. Рало

2006 рік. Викладачі кафедри духових та ударних інструментів.
Сидять: І.М. Борух, В.Ф. Готчев, Г.М. Соболєв (голова державної комісії, Донецьк), О.М. Рало, З. Ургалієва (секретар); стоять: М.В. Крупей, В.І., Бондарчук, В.Ю. Дзисюк, В. Паскаль, К.Е. Мюльберг.

2007 рік. Кафедра духових та ударних інструментів.
Сидять: концертмейстери О. Ковальова, В. Продан, Л. Швидкая, М. Петрова, К.Е. Мюльберг (зав. кафедрою), З. Ургалієва, Л. Михайлова, О. Скороход.
Стоять: О.Г. Скібінська, І. Баранова, І.М. Борух, З.П. Буркацький, В.Ф. Готчев, С.Г. Штикало, М.В. Крупей, В.Ю. Дзисюк, О.М. Рало, В.І. Бондарчук

2011 рік. Кафедра духових та ударних інструментів.
Сидять: М.В. Крупей, О.Г. Скібінська, В.Ф. Готчев, З.П. Буркацький, І.М. Борух; стоять: В.Ю. Дзисюк, О.М. Рало, В.І. Бондарчук, І. Грицюк.

 

Автор: в.о. професора В. І. Бондарчук